“Реве та стогне Дніпр широкий” аналіз
“Реве та стогне Дніпр широкий” аналіз
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання – 1837
Жанр – пейзажна лірика
Тема: зображення річки Дніпра, символу історичної долі українського народу.
Головна думка: милуванням Дніпром – річкою, що уособлює Україну.
Художні засоби вірша “Реве та стогне Дніпр широкий”
- Епітети: Дніпр широкий, верби високі, блідний місяць, синім морі, сердитий вітер,
- Уособлення: реве та стогне Дніпр, місяць із хмари виглядав, сердитий вітер завива, гне верби.
- Метафора: «горами хвилю підійма», «сичі в гаю перекликались».
- Порівняння: «місяць неначе човен в синім морі».
- Повтор: «то виринав, то потопав», «раз у раз», «де-де».
Настрій вірша “Реве та стогне Дніпр широкий” – тривожнний. Ми відчуваємо страх перед силами природи
“Реве та стогне Дніпр широкий” вірш Тарас Шевченко
Реве та стогне Дніпр широкий,
сердитий вітер завива,
додолу верби гне високі,
горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
із хмари де-де виглядав,
неначе човен в синім морі,
то виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
ніхто нігде не гомонів,
сичі в гаю перекликались,
та ясен раз у раз скрипів.
Цей вірш став піснею з народною мелодією, яку поклав на ноти композитор Данило Крижанівський.
