“Розпрощався стрілець…” аналіз твору (паспорт)
Автор – невідомий (народна пісня)
Жанр: стрілецька пісня
Рід: ліро-епос
Тема — героїзм стрільців, які борються за свободу України, віддаючи свої життя на полі бою. Пісня зображає відданість бійців рідному краю, їхню самопожертву та патріотизм.
Ідея: уславлення героїв, які захищають Україну ціною власного життя.
Головна думка: герої не вмирають, бо їхній подвиг і слава житимуть у віках.
Провідний мотив твору – жертовність і патріотизм стрільця, який боровся за свободу України.
Настрій пісні — сумний, трагічний
Римування: парне (ААВВ)
Художні засоби:
- Риторичні звертання: “Ой, ти коню, мій коню”
- Паралелізм: “А вітер колише високу траву, Молодий дуб додолу схилився”
- Постійні епітети: “рідний край”, “козацький звичай”
- Епітети: “лютий бій”, “чорний крук” , “далеку дорогу”, “березовий хрест”
- Анафора: “Нехай батько і мати, і сестри, і брати — Нехай вони за мною не плачуть”
- Асонанс і алітерація: “Ряди ж за рядами стрільці йдуть полками”
- Уособлення: “Гармата їм грає” 5.
Образи
- Стрілець — образ героя, який пожертвував своїм життям за Україну. Він є втіленням відваги, патріотизму і самопожертви.
- Кінь — символ вірності, пов’язаний зі своїм господарем навіть після його загибелі.
- Крук — уособлення смерті, яка прийшла по героя.
- Березовий хрест — символ загибелі, а також пам’яті про тих, хто загинув у бою.
Характеристика ліричного героя
Ліричний герой цієї пісні — молодий стрілець, який відчуває обов’язок захищати свою Батьківщину. Він є втіленням патріота, відданого своїй країні та народу. Вирушаючи на війну, герой розуміє, що може загинути, але навіть отримавши поранення він не шкодує про свій вибір, оскільки бореться за рідний край. Його слова до коня: “Скажи неньці моїй, що я впав за Вкраїну забитий” свідчать про усвідомлення неминучості смерті, але він не шкодує про свій вибір, адже вірить у те, що його подвиг не буде марним. Він є частиною боротьби свого народу за незалежність, його вчинки сповнені гордості за українську землю та її героїчне минуле.
Риси характеру ліричного героя: патріотизм, відважність і сміливість, мудній, вірний;
“Розпрощався стрілець” текст
Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.
Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його нахилився.
Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.
Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.
Ряди за рядами ідуть партизани,
До походу гармата їм грає,
За волю і честь лиш березовий хрест
Дрібні сльози на шлях проливає.
А слава козацька не вмре, не загине,
Будуть люди про нас говорити,
Що були козаки і отут полягли –
Вони вміли свій край боронити.
