“Сідоглавому” Іван Франко аналіз вірша допоможе визачити тему, ідею, жанр, художні засоби.
“Сідоглавому” Іван Франко аналіз
Автор: Іван Якович Франко.
Рік написання: 1897 рік.
Збірка: Мій Ізмарагд.
Жанр: громадянська лірика, вірш-послання.
Вірш адресований Юліанові Романчуку, що в газеті «Діло» від 13.V 1897 р. виступив з статтею «Смутна поява». Ця стаття була реакцією на передмову І. Франка «Дещо про себе самого», в якій І. Франко гостро висловився про тип галицького рутенця – «русина». Автор статті
«Смутна поява» закидав І. Франкові відсутність патріотизму і рекомендував йому усунутись від громадської і політичної діяльності.
Тема твору: Звертання автора й виявлення фальшивого і справжнього патріотизму.
Ідея: Відповідь Ю. Романичуку за несправедливі закиди в сторону автора.
Основна думка: Справжній патріотизм і любов до свого народу не в показовості, а в справах, що їх робить людина.
Римування: перехресне.
“Сідоглавому” художні засоби:
- Епітети: добре пиво, празнична одежина, труд важкий, гарячка невдержима, відвічнеє страждання, кривава рана, з надмірної любови.
- Порівняння: ти, брате, любиш Русь, як хліб і кусень сала; ти, брате, любиш Русь, як любиш добре пиво; я ж не люблю, як жнець не любить спеки в жниво; я ж не юблю, як раб не любить свого пана; бо твій патріотизм – празнична одежина; а мій – то труд важкий, гарячка невдержима; ти, брате, любиш Русь, як дім, воли, корови.
- Протиставлення: Ти, брате, любиш Русь – Я ж не люблю, сарака!; Ти, брате, патріот – А я собі собака.
- Повтор: Ти, брате, любиш Русь.
“Сідоглавому” Франко
Ти, брате, любиш Русь,
Я ж не люблю, сарака!
Ти, брате, патріот,
А я собі собака.
Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, –
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала.
Ти, брате, любиш Русь,
Як любиш добре пиво, –
Я ж не люблю, як жнець
Не любить спеки в жниво.
Ти, брате, любиш Русь,
За те, що гарно вбрана,
Я ж не люблю, як раб
Не любить свого пана.
Бо твій патріотизм –
Празнична одежина,
А мій – то труд важкий,
Гарячка невдержима.
Ти любиш в ній князів,
Гетьмання, панування, –
Мене ж болить її
Відвічнеє страждання.
Ти любиш Русь, за те
Тобі і честь, і шана,
У мене ж тая Русь –
Кривава в серці рана.
Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, –
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Автор: cup_of_flowers
