В цій статті ми дізнаємося чим характеризуються системи внутрішніх органів рептилій.
Системи внутрішніх органів плазунів
Особливості систем внутрішніх органів плазунів ми розглянемо на прикладі жаби.
М’язова система плазунів
М’язова система рептилій більш деференційована, ніж у земноводних.
Розвинені міжхребетні м’язи, які забезпечують дихальні рухи, м’язи шиї та кінцівок, а також жувальні м’язи, які приводятьу рух щелепи.
Травна система плазунів
Плазуни живляться переважно тваринними організмами, але є і рослиновидні види.
Травний тракт плазунів починається ротовою породниною. Мають зуби, що приростають до країв кісток (у крокодила сидять у альвеолах). Вони слугують для схоплювання та утримування здобичі.
Є слинні залози, що продукують ферменти.
На дні ротової порожнини міститься рухливий язик, роздвлєний на кінці. Це орган дотику. Він може висуватися далеко із рота.
Їжа проковтується і потрапляє в стравохід, що переходить у шлунок, добре відмежований від кишечнику. У шлунку їжа починає перетравлюватися під дією травних соків шлункових залоз.
Далі їжа потрапляє у дванадцятипалу кишку, в якій перетравлення їжі завершується під дією травних соків із залоз самої кишки, жовчі печінки та ферментів підшлункової залози.
У тонкому відділі кишечнику їжа всмоктується і кров’ю розноситься по тілу. На межі між тонкою і товстою кишкою є зачаткова сліпа кишка.
Неперетравлені рештки їжі переходять у товсту кишку, де формуються калові маси, які через клоаку викидаються назовні.
Видільна система плазунів
Видільна система рептилій представлена нирками, які на відміну від нирок амфібій розміщуються глибоко в тазу, майже поруч із клоакою (тазові нирки).
Сеча через коротенькі сечоводи потрапляє у клоаку разом з каловими масами виводитьсч назовні.
Дихальна система плазунів
Дихальна система плазунів починається зовнішніми ніздрями, потім повітря через гортань потрапляє у трахеї.
Дихальні шляхи деференційовані та добре розвинені.
Довга трахейна трубка веде у два короткі бронхи і легені, що являють собою видовжені мішки, внутрішня поверхня яких збільшена у порівняння із легенями земноводних за рахунок складної сітки перегородок, що поділяють порожнину легень на численні дрібні комірки.
Удосконалена будова легень забезпечує досконаліший газообмін.
Вдих і видих плазуни здійснюють через дихальні шляхи завдяки розширеннюі звуженню грудної клітки за допомогою міжхребетної та черевної мускулатури.
Кровоносна система
У тонкій навколосерцевій сумці розміщується трикамерне серце (масивний конусоподібний шлуночок і два тонкостінні передсердя).
У шлуночку є неповна перегородка, дві дуги аорти (права і ліва).
До голови та передніх кінцівок надходить артеріальна кров. До органів тулубного і хвостового відділів – мішана. Тому плазуни холоднокровні тварини.
У кроколилів серце чотирикамерне. Повна перегородка поділяє його на ізольовану праву і ліву половини. Тому артеріальна і венозна кров у серці не змішується. Права дуга аорти виносить із лівого шлуночка артеріальну кров, а ліва дуга – із правого шлуночка венозну. Потім ці дуги зливаються і утворюють спинну аорту, по якій тече мішана кров. Тому ці тварини теж холоднокровні.
Нервова система плазунів
У плазунів краще, ніж у земноводних, розвинені півкулі головного мозку (передній мозок). Вони вкриті сірою речовиною – сукупністю тіл мільйонів нервових клітин. Ця сіра речовина формує кору півкуль головного мозку. Мозочок розвинений добре, що зумовлено необхідністю координації (узгодження) складних рухів.
Органи чуттів плазунів
Очі плазунів захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). За рахунок рухів кришталика та зміни його форми плазуни добре розрізняють предмети на різних відстанях.
Органо дотику плазунів – є язик, який може далеко висуватися з ротової порожнини.
Орган слуху плазунів представлений середнім і внутрішнім вухом. Середнє вухо, що має слухову кісточку (стремено), утворює барабанну порожнину, яка зв’язана з ротовою порожниною євстахієвою трубою, а зовні вкрита барабанною перетинкою.
Цікавий орган чуття виявлено у гримучих змій. У них перед очима є заглиблення, здатне сприймати зміни температури на 0,02 °С на відстанях до 15 см. Цей орган допомагає гримучим зміям навіть у темряві знаходити теплокровну здобич.
Складна будова головного мозку та органів чуттів визначає і складну поведінку плазунів.
У ящірок спостерігають явище самокаліцтва. Якщо схопити її за хвіст, то внаслідок сильного скорочення м’язів один із хвостових хребців переламується й кінець хвоста відпадає. Цей рефлекс має захисне значення, бо надає змогу тварині втекти від хижака, який вхопив її за хвіст. Згодом втрачена частина хвоста відновлюється.
Статева система плазунів
Плазуни – роздільностатеві тварини.
Статева система самки плазунів представлена парними яєчниками, де продукуються яйцеклітини. Вони потрапляють у порожнину тіла, а потім у яйцепроводи – зависті трубочки, один кінець яких починається воронкою, що розміщується на рівні легень, а другий відкривається в клоаку.
Статева система самця плазунів представлена сім’яниками, що знаходяться по боках хребта. Поряд із сім’яниками містяться звивисті придатки, від яких відходять сім’япроводи, що відкриваються двома довгастими мішечками у клоаку.
Запліднення плазунів внутрішнє.
Розвиток зародка відбувається у яйці.
Яйця плазунів великі, вкриті міцною оболонкою, яка захищає їх від пошкоджень і висихання. У ящірок і змій вона волокниста, у черепах і крокодилів – вапнякова. Яйце містить значний запас поживних речовин у жовтку, а в черепах і крокодилів достатньо розвинена і білкова оболонка.