Складні речення. Складносурядні, складнопідрядні
Складним називається речення, яке має дві й більше граматичні основи. Частини складного речення об’єднані в одне ціле за змістом і граматично; можуть поєднуватися інтонаційно або за допомоги сполучників чи сполучних слів.
Складні речення, що становлять поєднання трьох і більше частин із різнотипним синтаксичним зв’язком, мають назву складних синтаксичних конструкцій (ССК).
Якщо прості речення в складному рівноправні, незалежні одне від одною, то вони з’єднуються сурядним зв’язком. У цих реченнях від одного простого речення до другого не можна поставити питання, жодне з цих простих речень не є складником іншого. Такі складні речення називаються сурядними: Пишнобарвними квітками рясно всіяні путі, і над вільними ланами грають сурми золоті (В. Сосюра).
Якщо одне просте речення в складному підпорядковується другому, пояснює чи доповнює його, то такі речення, з’єднуються підрядним зв’язком: Слава народу (якому?), що йде у віках велетня сміливим кроком (М. Рильський). У складних реченнях з підрядним зв’язком від одного простого речення до другого можна поставити запитання.
Складне речення | |||
Сполучникове | Безсполучникове | З різними видами зв’язку | |
складносурядне | складнопідрядне | ||
| Настане час – і піде все в архів (Л. Костенко). | Нехай ще раз послухаю, як те море грає (Т. Шевченко). | Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Т. Шевченко). | Там повен двір любистки, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів (Л. Костенко). |
Складносурядне речення
Складносурядним називають складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сурядних сполучників: І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко).
Сурядні сполучники | Приклади |
| єднальні: і, й, та (-і), ні,..ні, ані…ані, не тільки…а й, і…і | Задощило, і фільмування довелось припинити (О. Гончар). |
| протиставні: а, але, зате, проте, однак, та (-але) | Слово – срібло, а мовчання – золото (Нар. тв.). |
| розділові: або, чи, то…то, або…або, чи…чи, не то…не то | Чи то шумлять так хвилі, чи німфа плаче вслід (О. Пахльовська). |
Розділові знаки в складносурядних реченнях
Розділові знаки ставлять на межі між частинами складносурядних речень перед сполучником сурядності: Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М. Коцюбинський).
Розділовий знак | Правило | Приклади |
кома | частини речення виражають одночасність, послідовність подій або причиново-наслідкові зв’язки | Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). Пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем (У. Самчук). |
тире | частини речення виражають швидку зміну подій чи причиново-наслідкові зв’язки (у другому реченні висновок або наслідок дії першого) | Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т. Шевченко). Дощ пройшов — і Київ зеленіє (М. Рильський). |
крапка з комою | частини речення значні за обсягом або в середині них є свої розділові знаки | Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок). |
Зауважте! Не ставиться розділовий знак перед сполучниками і, й, та (=і), або, чи, якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член, вставне слово або частки лише, тільки, ще, навіть: Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня (О. Гончар).
Не ставиться також розділовий знак, якщо названі вище сполучники поєднують два питальних речення, окличних чи спонукальних: Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (В. Шевчук); Коли в тебе відпустка і де ти будеш відпочивати? (З розмови).
Зауважте! У складносурядних реченнях перед сполучником і, й, та (=і) ставиться кома або тире, якщо частини виражають причиново – наслідкові зв’язки, — вибір знака обумовлюється в таких випадках бажанням автора.
Складнопідрядне речення
Складнопідрядним називається складне речення, у якому прості речення, з’єднані підрядні сполучником чи сполучним словом, нерівноправні граматично й за змістом. Наприклад: В душі я славлю світлий парус, бо в мене в серці сум (П. Тичина).
У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її позначають квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають круглими дужками), що приєднується до головної сполучниками підрядності (бо, якщо, що, тому що, як тільки тощо) чи сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де).
Сполучники підрядності | Сполучні слова |
| сполучник — службова частина мови, тому членом речення не буває | займенник або прислівник — самостійні частини мови, а отже, є членами речення |
| Мені завжди здавалось, що и Греції навіть статні теплі (Л. Костенко). | Музика — журкіт води, що струме – нить у фонтанах (О. Гончар). |
У реченні “Музика — журкіт води, що струменить у фонтанах.” підрядна частина приєднується до головної сполучним словом що, яке є займенником (ужите замість іменника «вода») і виконує роль підмета. На місці слова що можна поставити іменник вода з попереднього речення: вода труменить у фонтанах.
Зауважте! Також запам’ятайте такий спосіб перевірки статусу слова: коли що можна замінити словом який чи котрий, то воно є займенником, адже сполучники не можуть змінюватися за відмінками і числами чи мати рід (який, котрий –чол. рід, однина, називн. відм.).
Запам’ятайте: підрядна частина здебільшого починається із сполучника чи сполучного слова!
