Спиридон Черкасенко цікаві факти з життя та таворчості українського письменника викладені в цій статті.
Спиридон Черкасенко цікаві факти
Псевдоніми і криптоніми Черкасенка: К. С, П. С, С. Т., С. Ч., П-л, С-ко, Ч-енко Ч., Черкасен, Аматор, Викторович С, Грицько Г., Дід, Киянин, Кіпчук Віктор, Педагог, Подолянин, Провінціал, Свій, Скептик, Спостережливий, Стах Петро, Стеценко К., Театрал, Тодосієнко С. та ін
Сьогодні творчість Черкасенка вивчають і знають, але в радянські часи його ім’я було заборонено на території України від початку 1920-х років. Його творчість дозволили вивчати тільки після проголошення незалежності України.
Він мешкав у Російській імперії, Українській народній республіці, Австрії, Чехословаччині та Чехії.
Навчався в російськомовній семінарії, тому перші його вірші були російською мовою. Але українська мова захопила його після прочитання Кобзаря.
Черкасенко сам співав в церковних хорах і високо цінував церковний спів.
Майже 15 років працював вчителем у сільських та шахтарських школах.
Дружина Спиридона Євгенія Іванова-Черкасенко була українською актрисою, співачкою. Виступала в театрі Садовського. У них був єдиний син, який загинув у боротьбі за українську державність на Карпатській Україні.
Спиридон Черкасенко укладав читанки й букварі для українських шкіл («Буквар», «Рідна школа», «Читанка», I, II, III, IV, «Найпотрібніші правила правопису», «Граматка» та ін.).
Черкасенко приятелював з Коваленко-Коломацьким, Садовським, Русовими, Шаповалом, Шелухіним, Грушевським, Єфремовим, Стебницьким, Чикаленком, Білецьким, Марійкою Підгірянкою, Ґренджею-Донським, Бачинським, Заклинським та ін.
1919 року Міністерство освіти УНР запропонувало Спиридону Черкасенку готувати підручники для українських шкіл і з цією метою відрядило його до Відня, де він працював у різних видавництвах («Дзвін», «Українська школа», «Земля»), укладаючи та редагуючи українські книжки.
Австрія не надто сподобалася поету. У Відні він не знайшов спільної мови з тодішньою українською політичною еміграцією, яку роз’їдала групова боротьба, класова і міжпартійна ворожнеча. Українські видавництва, в яких він працював, поволі припиняли свою діяльність, тому Черкасенко залишив Відень, як і основна частина української еміграції на початку 1920-х років, яка перебиралась з Відня до Праги.
Проживав у Закарпатті з 1923 року по 1929 рік
Непохитний у своїх поглядах та переконаннях, Черкасенко змушений був у 1929 році під тиском влади покинути Ужгород і виïхати до Праги. До кінця життя він займав скромну кімнату в місцевому готелі, вів дуже скромний спосіб життя.
Як переказують свидки, письменник помер за робочим столом у номері готелю на околиці Праги, де мешкав останні роки. Похований на Ольшанському цвинтарі у Празі поряд з могилами Олександра Олеся та Софії Русової.
Літературна спадщина Спиридона Черкасенка нараховує понад 30 збірок поезій, оповідань, драм, романів, а також чимало літературно-критичних статей, наукових розвідок, фейлетонів тощо.
