Іван Кочерга “Свіччине весілля” аналіз – тема, ідея, жанр, сюжет та композиція, проблематика. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт. В основу драматичної поеми І. Кочерги «Свіччине весілля» лягла інформація з грамот литовських князів про реальну заборону литовськими князями засвічувати вночі світло в Києві.
“Свіччине весілля” аналіз твору (паспорт)
Автор – Іван Кочерга
Рік написання – 1930
Жанр “Свіччине весілля”: історична драматична поема
Тема “Свіччине весілля”: показ морального гніту та страждань київських ремісників і незаможних киян під час «темного закону» в період панування литовських князів на початку ХVІ століття; змалювання трагічної історії кохання молодого ремісника Івана Свічки та бідної дівчини Меланки.
Ідея “Свіччине весілля”: викриття і засудження свавілля й пригнобленого ставлення київських вельмож до незаможних верств населення в період антисоціальних законів про використання світла, негативне висвітлення аморальності керівної верстви киян; возвеличення чистого і щирого кохання, співпереживання, взаємодопомоги, прагнення до справедливості, притаманних незаможним киянам початку ХVІ століття.
Події відбуваються в Києві.
Особливість поеми в тому, що твір написано білим віршем.
Головні герої:
- Гільда – дружина Воєводи. Вона допомагає Свічці вкрасти грамоти князя, бо не може примиритися із тим, як мучиться простий народ у Києві.
Проблематика “Свіччине весілля”
Іван Кочерга розкриває проблеми:
- Соціальної нерівності (київський воєвода, князь Ольшанський, війт Шавула, писар Козеліус, комендант замку Кезгайло та інші вельможі, купаючись у розкоші та маючи доступ до світла, проявляють відверте знущання стосовно ремісників та незаможних міщан, вимагаючи від них високих результатів трудової діяльності і забороняючи палити свічки, дружина воєводи Гільда стоїть на боці ремісників, бо і сама вона є дочкою слюсаря);
- кохання (Іван Свічка та Меланка щиро кохають одне одного, намагаються справити весілля, але наштовхуються на опір з боку воєводи та його вельмож, князь Ольшанський вподобав Меланку, в результаті перепитій дівчина помирає, а Свічка вбиває Ольшанського);
- моралі та моральних цінностей (звичайні городяни гуртуються, щоб здобути право на запалювання світла, організовують повстання, щоб врятувати Івана Свічку, Гільда сприяє викраденню грамоти про дозвіл на світла і дає вогню погаслій свічці Меланки; воєвода, рицарі, вельможі постають жорстокими, брехливими, егоїстичними, аморальними…);
- жіночого пригнічення та жіночої долі (Гільда становить для свого чоловіка ще меншу цінність, ніж його пси; Меланку князь Ольшанський розцінює не як особистість, а як чергову забавку…) та інші.
Сюжет і композиція “Свіччине весілля”
Сюжет розгортається двома основними лініями.
- Перша – показ стосунків між київськими цеховиками і воєводою з його прислужниками.
- Друга – це особисті взаємини Івана Свічки, Меланки й Ольшанського.
Ці дві лінії тісно пов’язані між собою, часто переплітаються й підпорядковані авторському задумові, а саме: показати, яким нещастям для українського народу були завойовники як у суспільному, так і в особистому житті, якою важкою була боротьба простого люду за свої права.
Експозиція: Знайомство з місцем дії, з персонажами (гурт дівчат, Коляндра, Козеліус, Меланка). Показано перші ознаки майбутнього драматичного конфлікту (дівчата, а потім кравець Коляндра ремствують у присутності писаря-дячка на воєводу і запроваджений ним у Києві «темний закон»).
Зав’язка: незадоволені ремісники збуджено відгукуються на нові насильства воєводи (вимоги до цехів безплатно працювати на замок), нарікаючи на заборону світла. У VI картині з’являється улюбленець і ватажок цеховиків Іван Свічка, який теж обурюється утисками воєводи і твердо вирішує: щоб то не було – здобути киянам право на світло. Починається і друга сюжетна лінія: Ольшанський побачив Меланку, захопився її красою і зловіщо поклявся: “Любов’ю, ґвалтом, мертву чи живу, А я тебе здобуду і візьму!”
Розвиток дій: цеховики гнівно висловлюють своє незадоволення війтом Шавулою і наполягають, щоб той пішов до воєводи з вимогою скасувати порушення «вольностей і твердостей міських». Виникає конфлікт і по другій сюжетній лінії: самовпевнений Ольшанський прийшов до Меланки, а вона, проста дівчина, від нього, князя, відвернулася. Драматичний конфлікт загострюється: арешт Меланки за те, що засвітила каганець на прохання вмираючої матері; здобуття Іваном Свічкою князівської грамоти про скасування «темного закону»; весілля Івана з Меланкою. Наступні події свідчать про ще більше напруження драматичного конфлікту. На мирне свято цеховиків свавільно вдирається озброєний загін драбів під орудою Ольшанського, Козеки та Козеліуса. Івана Свічку арештовують і звинувачують у великому державному злочині – викраденні князівської грамоти. Всесильний воєвода ставить категоричну умову: якщо поверне грамоту, буде вільний, якщо ні, то вранці наступного дня буде покараний. Свічка відмовляється.
Кульмінація: Меланка у весільному вбранні і з погаслою свічкою в руках прохає у воєводи світла і помилування коханого. Воєвода ставить жорстоку умову – донести запалену свічку від замку до Поруба у негоду, і тоді Іван буде звільнений.
Розв’язка: Івана Свічку звільняють із тюрми повсталі маси. Горять палаци багатіїв. Меланка гине в пориві врятування коханого. Іван Свічка власноручно вбиває ненависного Ольшанського і веде повсталих ремісників на штурм воєводиного замку.
Композиційні прийоми “Свіччине весілля”
1. «Свіччине весілля» побудовано на зіставленнях контрастних сцен, картин, портретів, образів:
а) повсякденні пишні розваги та оргії воєводи – безрадісне і нужденне життя ремісників;
б) осяяний безліччю яскравих вогнів, наповнений співами панський палац на горі – повите мороком ночі принишкле трудове Подольє;
в) чисте і високе почуття Івана Свічки – захоплення дівочою красою до Меланки. розбещеного Ольшанського.
2. Значну роль у композиції відіграють пісні, яких нараховується у творі понад двадцять. Є пісні народного походження, деякі створив сам драматург. Пісні увиразнюють обряд українського весілля («Ой панове-сватове, просимо вас…»), характеризують групи образів (дівоча гра про свічку, застільна пісня литовських рицарів). Допомагає характеристиці Івана Свічки і його лірична пісня «Темная нічка над містом спустилась».
