«Світе ясний! Світе тихий! …» аналіз поеми Шевченка допоможе створити паспорт твору.
«Світе ясний! Світе тихий! …» аналіз
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання – 27 червня 1860
Жанр: елегія
Художні засоби:
- епітети – світе ясний, тихий, вольний, несповитий; добрій, теплій хаті
- Звертання: «О мій тихий світе, Моя зоре вечірняя!», «На той світ тихий перейти», «Світе тихий, краю милий, Моя Україно»
Римування: парне ААВВССDD
Цей твір вважається найгострішою антицерковною поезією Шевченка. Твір складається з двох частин. Перший рядок першої частини є переспівом початку гімну «Світе тихий», в якому дослідники вбачають звернення до Христа. В умовних запитаннях до «світа-брата» звучить сум від спостереження за церковним культом, обрядом, що виступає опорою несправедливого політичного ладу. У другій частині антитезою поет провіщає, що в суспільстві буде ліквідовано культ церкви і люди будуть»:
…Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
«Світе ясний! Світе тихий! …» вірш
Світе ясний! Світе тихий!
Світе вольний, несповитий!
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано
(Премудрого одурено).
Багряницями закрито
І розп’ятієм добито?
Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!.. Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Аналіз вірша «Світе ясний! Світе тихий! …» Тараса Шевченка Ви можете доповнити в коментарях, щоб допомогти своїм одноліткам.
