“Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” аналіз

“Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” – українська історична пісня про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками, її аналіз допоможе підготувати літературний паспорт твору.

 “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” аналіз (паспорт)

Жанр: історична пісня.

Рід літератури – ліро-епічний твір

Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.

Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська.

Основна думка: народ завжди складає пісні про тих, хто віддав своє життя заради вільної і щасливої України.

Провідний мотив – бути гідним захисником рідної країни

Художні засоби “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко”

• епітети: військо славне запорізьке, вороних конях, сизий орел, битому шляху,
• метафора: військо на конях в степу виграває.
• персоніфікація: туман поле покриває, місяць в степу зіходжає.
• пестливі слова: козаченьків, сонечко
• риторичні оклики: «Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана в гості!»

Віршовий розмір – анапест

“Та, ой, як крикнув же козак Сірко” короткий зміст

Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» відтворює один епізод із життя козацького ватажка. У ній розповідається, як козацьке військо вирушає із Січі Кримським шляхом у похід на хана. Хоч у тексті немає вказівки на конкретну подію, але з історії відомо, що І. Сірко здійснив кілька успішних походів на Крим. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр. Проте не потрібно вважати І. Сірка завойовником, оскільки українське козацтво не вело загарбницьких воєн, походи отамана — реакція на спустошливі напади татар на українські землі. Крім того, ще однією важливою метою цих походів було визволення українців із полону.

Розповідає про подію, імовірно, один із очевидців чи учасників походу. Але його завдання — не повідомити про історичний факт, а висловити ставлення до захисників Вітчизни. Прийом паралелізму допомагає створити образ талановитого полководця. Сірка порівнюють із сизим орлом і місяцем, а козацьке військо — із сонцем.

Повторювані синтаксичні конструкції, вигуки (Гей. та ми думали, та ми ж думали) надають пісні динамічності, створюють ефект наростаючої емоційної напруги.

“Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” читати текст

Та, ой, як крикнув же та козак Сірко.
Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!»
Та туман поле покриває.
Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.
Гей, та ми думали, та ми ж думали.
Що то орли та із Січі вилітали, —
Аж то військо та славне Запорозьке
Та на Кримський шлях з Січі виїжджало.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що сизий орел по степу літає, —
Аж то Сірко на конику виїжджає.
Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко сяє. —
Аж то військо та славне Запорозьке
Та на вороних конях у степу виграває.
Та ми думали, ой, та ми ж думали.
Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —
Аж то козак Сірко, та козак же Сірко
На битому шляху на татар оступає.

Вірш “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” слухати аудіо