“Василько, князь Теребовельський” скорочено читати історичну поему Ви можете за 10 хвилин.
“Василько, князь Теребовельський” скорочено читати
«Для коня узда кермою є, для мудрого — книга».
Князь Ярослав Мудрий
«Не хочемо віддати тобі Володимирського престолу, бо ти кинув ніж межи нас, чого не бувало в Руській Землі»,— такими словами осудив Володимир Мономах з іншими князями Руси-України вчинок Давида Ігоровича — осліплення князя Василька Теребовельського.
Запис у староукраїнському
Літописі з року Божого 1100.
Половці
В ті далекі часи найбільшим горем для русів були набіги половців. І от знову вони прийшли. У Переяславі всі оборонялись як могли. Дехто за оборону поплатився життям, а декому вона не допомогла – половці зв’язали і повели в степи. По всьому місту стояв голосний жіночий плач – то невольниць вели в степ, а ті, хто чудом врятувались, тужили за загиблими і полоненими.
Люди втомились це терпіти. Негайно повідомити про це князя! Більше не може руська земля віддавати своїх найкращих людей! Повідомити князя і просити допомоги. Тільки на нього надія.
— О князю, князю, вишли стежі,
Шли на поміч рать!
За утоптаних у землю
Голубок-дівчат,
За дітей, що лебедями
Злякано ячать,
За невільних у арканах,
За страшні жалі —
Князю, йди!
Помстись за рани
Рідної землі!
Василько, князь Теребовельський
Почув про набіг половців князь Василь, що сидів у Теребовлі. Він зрозумів, що потрібно покласти цим набігам край, бо половці, побачивши, що ніхто не боронить цю землю, продовжуватимуть своє страшне діло. А так недовго дочекатись поки всіх русів виведуть в степи. Тому князь вирішив скликати інших князів і піти разом на половців.
Ви чуєте? Це вже не вітер,
А дим із стену, дим і чад,
Це Русь горить! Це Україну
Чорноазійська точить міль!
Князів скликає воєдино
Теребовельський князь Василь.
Гінці
Гінців розіслано по всій Русі – князь Василь скликає усіх князів. Гінці мчать чимдуж, бо розуміють, що справа надто важлива і зволікати ніяк не можна.
Летять гінці
В усі кінці,
Під голоси
Всеї Руси:
Забудьте спір,
Забудьте спір
Скликайте княжий збір!
Київ
Ось уже і стольний город Київ, з усіма його церквами і Золотими воротами, возведеними ще Володимиром Великим.
Гінець прибув до князя Святополка і сповістив про задум князя Василька. Тут же прибув до Святополка і князь Володимир з Переяслава. Князі порадились і вирішили об’єднатись заради Русі.
І врадили князі на раді,
Щоб по-братерськи, без оман
Всекняжу скликати нараду —
Хай гине половецький хан!
На Любчім озері, 1097 року
Усі князі, що колись бились між собою за землі і престол тепер зібрались разом і присяглись на хресті оборонити Русь від нападів половців.
Намова
Не встигли ще розійтись після присяги, а князь Давид Волинський прийшов до Святополка і став намовляти його проти Василька і Володимира; казав, що ця присяга лише прикриття для того, щоб позбавити Святополка престолу, забрати в нього Київські землі. Святополк повірив йому, страшенно розсердився і негайно покликав до себе в Київ князя Василька.
А князь Давид тим часом передчував радість – сподівався, що міжусобиця знищить усіх князів.
І Давид завертає у ніч,
У Звенигород скаче Давид,
В плахту ночі ховаючи стид,
Хитре серце сховавши в пітьму —
Більший уділ аж сниться йому!..
Осліплення
Князь Василько негайно прибув у Київ, та не знав він яке його чекало нещастя. Без пояснень, без попереджень, без розмов йому одразу було винесено покарання. Князя Василька осліпили. А він навіть не розумів чому, він мав такі щирі наміри…
А він ридав, немов дитина,
І тільки шепотів: — За що?..
Ще раз долонею до віч,
Та в синь очей —
Упала ніч,
Вічна ніч.
У Володиморі-місті
В місті князя Давида в одній з непримітних хатин був ув’язнений Теребовельський князь Василько. Осліплений і всіма покинутий він мусив доживати тут свої дні.
Половці, знову
А тим часом на руські землі знову прийшли половці. І знову люди страждають, гинуть і потрапляють в полон. І знову крик і сльози, нагаї й аркани у крові. Люди потребують допомоги. А де ж князі?!
Сучасне
Князь Володимир визволив Василька з-під варти і повернув його додому. Все ж таки рідний брат. А на Русі знову розбрат – воюють між собою князі усіх земель: Збруча, Дунаю, Дніпра, Десни.
У Переяславі
Князь Володимир чекає на нараду. Всі князі з’їдуться в Переялав. Але для нього куди легше йти в бій, аніж “воювати” серед князів у палатах. Треба примирити всіх, а це нелегка задача. От уже і нарада. Одні пропонують йти на князя Давида, інші – на Святополка. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Та Володимирові вдалось всіх примирити. Вирішили покарати Давида, Київ лишити в спокої, а самим піти з мечем на половців.
А нині ми вирішим так:
Хай кожен, хто ходить за ралом,
Навчиться ще й зброю нести,
Бо половці винищать нас!
Гінці, знову
І знову гінці розносять вісті. На цей раз добрі. Князь Володимир Мономах попросив взяти в похід на половців осліпленого князя Василька. Він поважає його мудрість і саме тому хоче взяти його у похід.
У Ветичеві, 1100 року
Уся Русь піднялась проти половців.
Стольний Київ, Чернігів і Галич,
Переяслав і Холм, і Самбір,
Кременець, Володимир… вставали
Руські списи, росли, наче бір,—
Бути
Бути кончині
Половцям,
Або Україні!
Руський меч
В кузнях почали підготовку до походу. Всюди чорно і спекотно – кують оружжя. Скоро піднімуться руські мечі за свободу!
Року Божого 1103
У Долобську відбулась рада. Нарешті князі домовились про спільний похід, про спільний порятунок Русі. Князь Василько плакав від щастя – нарешті на Русі настане мир!
Похвала св. Софії Київській
Софіє, золота Софіє!
Ти межи київських садів,
Неначе крила лебедів,
Що над землею ледве мріють.
Перед походом усі князі прийшли в Київ до церкви Святої Софії. Тут вони, пригадавши славу предків, просили Божого благословення на їхнє справедливе діло.
Радість Руси
Вся Русь ожила! Народ піднявся і рушив разом з князями в похід. Нарешті йдуть зміни, яких вони так довго чекали. Нарешті буде свобода!
Спільний похід до острова Хортиці
Всі прямують до Хортиці. На першому човні на кормі стоїть князь Василько. Він сивий й сліпий, але серце і розум його сильні й могучі і вірять вони в перемогу.
— На Хортицю, князю?
— А певно, козаче!
І тисячі тисяч крокують за ним.
На Хортиці
Князі прибули на Хортицю і розробили план дій. Вони всі були в піднесеному настрої і вірили в свою перемогу.
Бій з половцями
Розпочався бій. Він гремів на весь степ. Руські князі і люди бились відчайдушно, бились за Батьківщину, за свободу, за вільне життя без страху. І стали потроху половці відступати – їх вразила сила духу русичів, їх відвага й мужність. Половців було переможено!
Епілог
Вже закінчувався бій, коли до князя Василька підійшов князь Данило. Він почував свою вину у тому нещасті, причиною якого став і був згоден понести найтяжчу кару – заплатити за свою зраду життям. Але князь Василько пробачив його і обнялись князі, і значило це мир на всій Русі.
Автор: cup_of_flowers
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua від 12 червня 2019 року.
