Вайсглас “Круки” аналіз (паспорт)
Автор – Іммануель Вайсглас
Рік написання – 1942
Жанр – вірш-сповідь
Тема: розповідь про жахи Другої світової війни.
Ідея: засудження війни, заклик не забувати важкі часи.
Головна думка – не відступимся від перемоги ціною життя, поляжемо, знищуючи зграї чорних круків.
Образи-символи вірша:
- чорний крук – символ смерті, уособлює зло, розруху, війну, паніку, кров.
- туман – символ невизначеності, омани.
- дим – символ короткочасності життя.
- вогонь – ворог, який знищує усе на своєму шляху.
- зграя воронів – небезпека, напад. Зграя круків супроводжує нещастя, лихо, смерть.
Вайсглас “Круки” художні засоби
Вірш «Круки» слухати аудіо
“Круки” читати текст
Нема надії вже позбутись муки.
Та хоч би впевнитись в останню мить,
Що то не небо шле нам чорних круків,
Як тільки знову густо засніжить.
О, скільки круків в’ється понад нами!
Як моторошно, коли чорний птах
Кружляє над душею, над думками,
Вселяючи якийсь незнаний жах.
А хто із нас відстане по дорозі, —
Того уже вважають неживим,
Він тихо ляже, щоб спочити в Бозі,
Вдивляючись у зграї чорний дим
І креслячи, немовби у тумані,
Холодний простір змахом кволих рук.
Ще трохи, і ми будем бездиханні,
І смерть прокряче нам, як чорний крук.
(Переклад Петра Рихла)
