В.Симоненко “Я не бував за дальніми морями” аналіз вірша допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби та скласти літературний паспорт твору.
“Я не бував за дальніми морями” аналіз твору (паспорт)
Автор – Василь Симоненко
Рік написання – 1955 Рід літератури – лірика Жанр – ліричний вірш Лірика – громадянська Тема – оспівування рідної землі, її краси та неповторності, любов до Батьківщини. Ідея – любов до рідної землі є найціннішим надбанням для кожної людини Головна думка – немає землі кращої за рідну, адже саме тут людина знаходить щастя, свободу та натхнення для життя. Настрій – піднесений, патріотичний Римування – перехресне (ABAB).
Художні засоби
- Епітети: “дальніми морями”, “чужих доріг”, “буйними вітрами”, “щасливим”, “вільним”, “рідну землю”, “Чужих країв”, “серцем щирим і гарячим”
- Метафори: «Ліси здоров’ям напували», «поля задумливо шептали»
- Порівняння: «Ходив, як кажуть, пішки під столом»
- Анафора : «Чужих…»
Вірш Василя Симоненка – це приклад громадянської лірики, сповненої патріотизму, любові до рідного краю і шани до його краси. Поет наголошує, що справжнє щастя полягає не в подорожах чи знайомствах із чужими землями, а в усвідомленні унікальності рідної землі. Вірш складається з чотирьох строф, кожна з яких поступово розкриває ставлення ліричного героя до рідної землі. Перші дві строфи описують природну красу краю, третя – вплив родинного виховання, а остання – узагальнення любові до Батьківщини.
Образи-символи
- Ліричний герой – людина, яка щиро любить свою Батьківщину, захоплюється її природою та вважає її унікальною.
- Мати – символ любові, морального виховання та прив’язаності до рідного краю.
- Рідна земля – уособлення краси, багатства, неповторності та духовного зв’язку з людиною.
