Василь Симоненко аналіз твору “Я” допоможе зрозуміти вірш та визначити, яка тема, ідея, художні засоби, головна думка та провідний мотив.
“Я” Василь Симоненко аналіз (паспорт)
Автор – Василь Симоненко
Жанр – вірш
Лірика – філософська
Рік написання – 1962
Тема: кожна людина неповторна.
Iдея: уславлення неповторності кожної людини.
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага.
Головна думка: “Ми — не безліч стандартних “я”, А безліч всесвітів різних”.
Тобто, у творі “Я” Василь Симоненко стверджує мотив неповторності кожної особистості.
Художні засоби:
- Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «гримів одержимо і люто», «лице рябе», «одвічне лоно», «ліниво тяглася», «океанна вселюдська сім’я».
- Порівняння: безліч таких, як ти; безліч таких, як я.
- Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім’я.»
- Метафори: «уявляєш пупом», «кривилося гнівом лице», «не стала навколішки… гордість», «тяглася отара хвилин», «ми — безліч всесвітів»
Афоризми: «Не стала навколішки гордість моя», «І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони “я”».
У цій поезії ліричний герой – це особистість, а його «я» є горде, безкомпромісне та гідне звання людини.
Вірш “Я” Василь Симоненко читати
Він дивився на мене тупо
Очицями, повними блекоти:
— Дарма ти себе уявляєш пупом,
На світі безліч таких, як ти.
Він гримів одержимо і люто,
І кривилося гнівом лице рябе,
Він ладен був мене розіпнути
За те, що я поважаю себе.
Не стала навколішки гордість моя.
Ліниво тяглася отара хвилин…
На світі безліч таких, як я,
Та я, їй-Богу, один.
У кожного “Я” є своє ім’я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми — не безліч стандартних “я”,
А безліч всесвітів різних.
Ми — це народу одвічне лоно,
Ми — океанна вселюдська сім’я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони “я”.
