Яку функцію виконує пепсин?
Пепсин – основний фермент шлункового соку, за допомогою якого в шлунку починається процес перетравлення білків.
Тобто, функція пепсину – травлення
Пепсин виробляється в неактивній формі у вигляді пепсиногену, який у шлунку в присутності соляної кислоти перетворюється на активну форму – пепсин.
Пепсин гідролізує більшість білків, які надійшли з їжею, до поліпептидів менших розмірів (альбумози і пептони), які далі надходять в кишечник і піддаються ферментативному розпаду до кінцевих продуктів – вільних амінокислот. Однак деякі білки (кератини, гістони, протаміни, мукопротеїди) пепсином не розщеплюються.
Значення пепсину в травленні
Пепсини відіграють значну роль в травленні у ссавців, в тому числі у людини, будучи ферментом, виконуючим один з важливих етапів у ланцюжку перетворень білків їжі на амінокислоти. Залозами шлунку пепсин виробляється в неактивному вигляді, переходить в активну форму при впливі на нього соляної кислоти. Пепсин діє тільки вкислому середовищі шлунка і при попаданні в лужне середовище дванадцятипалої кишки стає неактивним.
Пепсин виробляється головними клітинами залоз дна і тіла шлунка. У чоловіків дебіт пепсину становить від 20 до 35 мг на годину (базальна секреція) до 60-80 мг на годину (секреція, стимульована пентагастрином, максимальна). У жінок – на 25-30% менше. Головними клітинами пепсин секретується, резервується і виводиться в неактивній формі у вигляді профермента пепсиногена. Перетворення пепсиногена в пепсин відбувається в результаті відщеплення з N-кінцевої ділянки пепсиногена кількох пептидів, один з яких грає роль інгібітора. Процес активації йде в кілька стадій і каталізується соляною кислотою шлункового соку і самим пепсином (автокаталіз). Пепсин забезпечує дезагрегацію білків, що передує їх гідролізові й полегшує його. Як каталізатор він володіє протеазною і пептидазнаю дією.
