Давньогрецький театр цікаві факти розкажуть про те, яким був театр у той час, хто там грав, як відбувалися театральні вистави в давній греції, які особливості давньогрецького театру.
Давньогрецький театр цікаві факти
Стародавня Греція – батьківщина театру.
Театральні вистави в Елладі були пов’язані зі святами на честь бога Діоніса. Театр тоді виконував виховну функцію.
Організацією театральних видовищ займався один із магістратів міста (архонт). Він призначав заможного городянина, який мав сплатити витрати на хор, костюми, декорації – це вважалося почесним та підвищувало популярність спонсора серед народу.
Найбільш відомим був театр, побудований в Афінах. Він вміщав близько 17 тисяч глядачів.
Хто грав у давньогрецькому театрі? Грали в театрі тільки чоловіки і лише вільні громадяни, які не заплямували себе ніякими ганебними вчинками: театр був присвячений Діонісу, і актор, таким чином, був служителем бога, тому він не позбавлявся громадянських прав, як це було в Римі, і навіть мав пошану.
Театральні вистави у Стародавній Греції ставилися двічі на рік.
Як відбувалися театральні вистави в Давній Греції? Вистави тривали приблизно 6-9 годин. На той час у театрі було два жанри: драма (трагедія та комедія) та сатира. Якщо актор грав гарну дівчину, він одягав білу маску. Якщо негарну – жовту. Також всі актори ходили із взуттям, у якого була велика підошва, щоб глядачі з останніх рядів могли їх добре побачити. Актори носили маски яскравих кольорів для сатири та темних кольорів для драм. Маски були зроблені з тканини та укріплені гіпсом.
Слово «трагедія» буквально означає “цап’яча пісня”.
Хто міг дивитися вистави у давньогрецькому театрі? Дивитися вистави могли чоловіки різних верств населення. З собою приносили їжу та пиття. А ще подушки – бо сидіти шість годин на камені було непростим випробуванням.
Рішенням сенату в цей день припиняються всі справи, суди закриваються, боржники звільняються від сплати боргів протягом свята, всіх ув’язнених випустити з в’язниць для перегляду вистав, незаможним громадяни, слуги, раби отримують субсидію на придбання квитків. Чоловіки одягалися в святковий одяг та прикрашали голови вінками.
У який спосіб бідні громадяни могли потрапити на театральну виставу? Вони мали субсидії, спеціальні кошти
Займати місце потрібно було за кілька годин до початку вистави. Якщо відходив, твоє місце посідав хтось інший. Внизу були місця для знаті, почесних громадян та жерців. Вони могли бути з кам’яними спинками та балдахінами для зручності. Вище були місця для “середнього класу” і нагорі для бідноти.
Звідки пішла традиція закидати поганих акторів? Глядачі кидалися їжею та камінням, якщо вважали, що гра недостатньо хороша!
У Давній Греції театри були просто неба з багаторівневими сидячими місцями, побудованими півколом навколо головної сцени. Форму грецького театру було спроектовано дуже розумно. Шепіт акторів на сцені було чути навіть на останніх рядах. У наші часи були спроби побудувати такий же театр з використанням сучасних технологій. Але досягти такого звучання не вдалося.
Іноді греки приїжджали до римлян показати справжній театр. Римляни на сцену майже не дивилися, їм було нудно. Глибинні переживання були їм чимось незрозумілим. Для римлян синонім задоволення – подивитися, як люди один одного вбивають. Вбивають просто на сцені, а не б’ються до першої крові. Померти теж треба гідно: красиво, болісно і, головне, довго, а то задоволення коротке. Тому в Римі греків, звичайно, закидали помідорами.
Де розташований найбільший у світі античний театр, що зберігся до наших днів? В Епідаврі
