Додаток
Принципи Новосуржу
Новосурж це офіційна мова Океанії і вона була розроблена аби задовольнити потреби Інгсоцу, або ж Англійського Соціалізму. У 1984 році при цьому ще не було нікого хто б використовував Новосурж з виключно єдиною метою свого спілкування, чи то у розмові чи то у письмі. Передові статті у “Часописі” були написані на ньому, але це було ВАРТОВЕ КОЛО СИЛИ яке могло бути виконано лише спеціалістом. Було розраховано, що Новосурж зможе остаточно витіснити Старосурж(або ж Стандартну Англійську мову, як ми могли називати її) десь приблизно до 2050 року. Тим часом він все більш ґрунтовніше шліфувався та втокмачувався, усі члени Партії все більше й більше схилялися до використання слів та граматичних конструкцій з Новосуржу у їх щоденному спілкуванні. Та версія що використовується у 1984 році і втілена у Дев’ятому та Десятому Виданнях Словника з Новосуржу була лише тимчасовим, попереднім варіантом і вміщувала багато зайвих, надлишкових слів та архаїчних утворень які будуть обов’язково вилучені згодом. Це ту остаточну, досконалу версію, яку буде втілено у Одинадцятому Виданні Словника з Новосуржу, ми опишемо тут.
Головною метою Новосуржу було не лише забезпечити провідника для виразу даного світогляду та розумового складу відповідно до статусу ревного поборника Інгсоцу, але й зробити усі інші форми мислення неможливими. Було передбачено що коли Новосурж буде засвоєно раз і назавжди, а Старосурж забуто, єретична думка – тобто, думка що відхиляється від даних принципів Інгсоцу – повинна стати дослівно немислимою, принаймні допоки думка є залежною від слів. Його лексикон було побудовано таким чином, щоб надати точно відповідний і часто дуже проникливо-підступний вираз до кожного значення яке член Партії міг би належним чином бажати виразити, у той же час виключаючи усі інші значення і також ту можливість набуття їх за допомогою непрямих методів. Це було виконано частково за допомогою певного винайдення нових слів, але переважно за допомогою винищення небажаних слів та за допомогою відшаровування і вимивання таких слів у яких ще лишалися неортодоксальні значення, а також відповідно усіх можливих другорядних і допоміжних значень цих слів якими б вони не були. Наведемо конкретний приклад. Слово ВІЛЬНИЙ все ще існує у Новосуржі, але воно може бути використаним лише у таких твердженнях як “Цей пес є вільним від вошей” або ж “Це поле є вільним від бур’яну”. Воно не може бути використаним у його старому значенні “політично вільний” чи “розумово вільний” відтоді як політична та розумова воля вже більше не існують навіть як ідеї, і були внаслідок цього за нагальною необхідністю позбавлені власної назви. Зовсім окремо від даного придушення безсумнівно єретичних слів, скорочення словникового запасу розглядалося як власне мета у собі, і лише словам без яких взагалі не можна було обійтися було дозволено зберегтися. Новосурж було задумано та призначено не для того аби розширити, але аби ЗВУЗИТИ межі думок, а ця мета непрямо сприяла урізанню даного вибору слів вщент до мінімуму.
Новосурж було засновано на Англійській мові як ми тепер це знаємо, проте багато речень з Новосуржу, навіть коли вони не містять новостворених слів, можуть бути заледве зрозумілими Англомовному співрозмовнику з нашого власного часу. Слова з Новосуржу було розподілено на три окремі класи, знані як Лексикон А, Лексикон Б (також відомий як складені слова) і Лексикон В. Буде набагато краще і простіше розглянути кожен клас окремо, але граматичні особливості даної мови можуть бути розглянуті у розділі присвяченому Лексикону А, оскільки ті самі правила є чинними для усіх цих трьох категорій.
ЛЕКСИКОН А. Лексикон А складається зі слів необхідних для щоденного вжитку – для таких речей як споживання їжі, пиття, праця, вдягання одягу, ходіння по сходах вниз і догори, їзда на автотранспорті, садівництво, приготування їжі і тому подібного. Він був укладений майже цілком зі слів якими ми вже володіємо, слів на зразок УДАР, БІГ, ПЕС, ДЕРЕВО, ЦУКОР, ДІМ, ПОЛЕ – але у порівнянні з даним сучасним словником Англійської мови їх кількість була надзвичайно малою, у той час як їх значення були значно набагато більш суворо визначені. Усі неоднозначності та відтінки значень було вичищено геть з них. Відразу ж як це могло бути досягнуто, слово з Новосуржу даного класу стало просто звуком стакато, що виражав ОДНУ ЄДИНУ чітко зрозумілу ідею. Це може бути зовсім неможливо використати Лексикон А задля літературної мети або задля політичних чи філософських дискусій. Його було призначено лише для виразу простих, вузькоцільових думок, які зазвичай мають на увазі конкретні об’єкти чи фізичні дії.
Граматика Новосуржу має дві найвизначніші особливості. Перша з них була у майже цілковитій взаємозамінності між різними частинами мови. Будь-яке слово з даної мови ( в принципі це стосується та вживається навіть для дуже абстрактних слів таких як ЯКЩО чи КОЛИ) може бути використане і як дієслово, і як іменник, і як прикметник або прислівник. Поміж даними формами слова – дієсловом та іменником, коли вони мають спільний корінь, взагалі не мають жодних відмінностей чи коливань, дане правило самозастосовуючись призводить до цілковитого знищення багатьох архаїчних форм слів. Слова МИСЛИТИ, наприклад, не існує у Новосуржі. Його повністю замінено словом ДУМАТИ, яке виконує обидві функції і дієслова, і іменника. Жодного етимологічного принципу з цього не випливає і не дотримується : у деяких випадках це був справжній, оригінальний іменник тим, що обирали для збереження,а у інших випадках дієслово. Навіть коли іменник та дієслово зі спорідненими значеннями не були етимологічно пов’язані, один або інший постійно вилучали. При цьому, наприклад, не було такого слова як РІЗАТИ, його значення було достатнім чином покрито за допомогою іменника-дієслова НІЖ. Прикметники було сформовано за допомогою додавання суфіксу –ОВ до іменника-дієслова, а прислівники за допомогою додавання –АНО. Ось наприклад, ШВИДКОВАНИЙ у значенні “стрімкий” і ШВИДКОВАНО у значенні “скоро”. Безсумнівно наші сучасні прикметники такі як ДОБРИЙ, СИЛЬНИЙ, ВЕЛИКИЙ, ЧОРНИЙ, М’ЯКИЙ були збережені, але їх загальна кількість була дуже малою. При цьому у них була дуже невелика потреба, відтоді як майже будь-які прикметні значення можуть бути досягнуті за допомогою додавання –ОВ до іменника-дієслова. Жодного з нині існуючих прислівників не було збережено, за виключенням дуже невеликої кількості тих що вже закінчуються на –АНО: це –АНО закінчення було незмінним та постійним. Слово ГАРНО, наприклад, було замінено словом ДОБРАНО.
Окрім цього на додачу, будь-яке слово – це знову ж таки стосується та вживається в принципі до кожного слова у даній мові – може бути перетворено на заперечну форму за допомогою додавання афіксу НЕ-, або ж може бути посилено за допомогою афіксу ПЛЮС— , або, задля ще більшого наголосу, ПОДВІЙНОПЛЮС-. Ось, наприклад, НЕХОЛОДНО у значенні “тепло”, у той же час ПЛЮСХОЛОДНО і ПОДВІЙНОПЛЮСХОЛОДНО у значенні, відповідно, “дуже холодно” і “надзвичайно холодно”. Також можливо, як і у сучасній Англійській мові, видозмінювати дане значення майже будь-якого слова за допомогою прийменникових афіксів таких як ПЕРЕД-,ПІСЛЯ-,ВГОРУ-,ВНИЗ-, і так далі. За допомогою таких методів було можливим досягнення спричинення величезного скорочення словникового запасу. Візьмемо, наприклад, дане слово ДОБРЕ, при цьому не має жодної потребі у такому слові як ПОГАНО, відтоді як дане необхідне значення було у рівній мірі добре – насправді,краще – виражено за допомогою НЕДОБРЕ. Усе це було очевидно необхідно, у будь-якому випадку де два слова утворювали природню пару протилежностей, вирішити яке з них вилучити. ТЕМНИЙ, наприклад, може бути замінено за допомогою НЕСВІТЛИЙ, або ж СВІТЛИЙ за допомогою НЕТЕМНИЙ, залежно від того чому надається перевага.
Другою відмінною ознакою граматики Новосуржу була його системність. Підмет,за виключенням декількох винятків, який зазначений нижче усіх змін форми слова(звичайно закінчення) дотримується тих самих правил. Отже, усі дані дієслова що виражають минулий час і дієприкметники минулого часу були цілковито однакові і закінчувалися на –ИЙ. Минулий час дієслова КРАСТИ був КРАСТЕНИЙ, минулий час дієслова ДУМАТИ був ДУМАНИЙ, і так далі цілком у всій даній мові, усі такі форми слів як ПРИПЛИВ, ДАВ, ПРИНІС, СКАЗАВ, УЗЯВ, і т.д., були скасовані та знищені. Усі форми слів у множині створювалися за допомогою додавання –І або –И в залежності від даних обставин. Форми множини від слів ЛЮДИНА, ВІЛ, ЖИТТЯ були ЛЮДИНИ, ВІЛИ, ЖИТТІ. Порівняльні форми прикметників були незмінно творені за допомогою додавання –ІШИЙ, —ЮЩИЙ (ДОБРИЙ, ДОБРІШИЙ, ДОБРЮЩИЙ), неправильні ж форми та формації БІЛЬШИЙ, НАЙБІЛЬШИЙ були заборонені та витіснені.
Єдиними класами слів яким все ще дозволялося неправильно змінювати власні закінчення були займенники, відносні займенники, вказівні прикметники і допоміжні дієслова. Усі вони вживаються у їх старовинному значенні, за виключенням того, що КОГО було обрізано як непотрібне та зайве,а допоміжні модальні дієслова що виражають першу особу однини майбутнього доконаного та недоконаного часу були відкинуті, усі їх вжитки було цілком покрито за допомогою допоміжних модальних дієслів що виражають другу та третю особи однини та множини майбутнього доконаного та недоконаного часу. При цьому також були деякі неправильності у словотворі,що виникали внаслідок потреби у швидкому та нескладному мовленні. Слово яке було складно вимовити, або яке мало схильність бути неправильно почутим, вважалося в силу самого цього факту поганим словом; внаслідок цього час від часу, заради благозвучності, додаткові літери вставлялися у слово або ж архаїчна будова зберігалася без змін. Але дана потреба відчутно проявила себе переважно у зв’язку з Словником Б. ЧОМУ настільки велику значущість було пов’язано з легкою та зручною вимовою це стане більш чітко зрозумілим у даному есе трохи згодом.
ЛЕКСИКОН Б. Лексикон Б складається зі слів які були навмисно та свідомо створені задля політичних цілей: тобто, слова які не лише в кожному випадку мали політичний зміст, але були призначені для нав’язування бажаної розумової соціальної установки тим особам що використовували їх. Без цілковитого та повного розуміння даних принципів Інгсоцу було вкрай складно використовувати ці слова правильно. В деяких випадках вони могли бути перекладені на Старосурж, або навіть на слова узяті із Лексикону А, але це зазвичай вимагало довжелезного переказування і завжди спричиняло до значної втрати певних прихованих значень. Слова із Лексикону Б були певного роду вербальною стенографією, дуже часто пакуючи цілі низки ідей у декількох складах одного слова, і у той же самий час вони були більш точними та переконливими ніж звичайна мова.
Слова із Лексикону Б були в усіх випадках складеними словами. [ Складені слова такі як МОВОНОТ, можна було звісно знайти і у Лексиконі А, але це були лише зручні абревіатури та вони не мали жодного особливого ідеологічного забарвлення.] Вони складалися з двох або більше слів, або частин слів, об’єднані разом у легковимовну форму. Дана підсумкова суміш була завжди іменником-дієсловом, та змінювалася граматично відповідно до даних звичайних правил. Наведемо конкретний приклад: слово ДОБРЕПОМІРКОВ, у значенні, дуже приблизно, “ортодоксальність”, або, якщо хтось обере розглянути його як дієслово, “думати у щиро ортодоксальній манері”. Ось дані граматичні зміни як логічні наслідки: іменник-дієслово – ДОБРЕПОМІРКОВ; минулий час і дієприкметник минулого часу – ДОБРЕПОМІРКОВАНИЙ; дієприкметник теперішнього часу – ДОБРЕПОМІРКУЮЧИЙ; прикметник – ДОБРЕПОМІРКОВИЙ; прислівник – ДОБРЕПОМІРКОВАНО; віддієслівний іменник – ДОБРЕПОМІРКОВАНЕЦЬ.
Слова із Лексикону Б не мали у своїй побудові жодної етимологічної основи. Ці слова які вони створювали могли бути складені з будь-яких частин мови, і могли бути розміщені у будь-якому порядку та перекручені у будь-який спосіб який робив їх більш легковимовними в той же час вказуючи на їх словотвірне джерело. У слові ЗЛОЧИДУМ (думкозлочин), наприклад, ДУМ знаходиться на другому місці, тоді як у ДУМПОЛ (Поліція Думок) воно знаходиться на першому, а це друге слово ПОЛІЦІЯ втратило свої другі склади. Через величезну складність забезпечення благозвучності, неправильні формації були більш широко розповсюджені у Лексиконі Б ніж у Лексиконі А. Наприклад, прикметникові форми слів МІНІПРАВДА, МІНІМИР та МІНІЛЮБ були, відповідно, МІНІПРАВДОВИЙ, МІНІМИРОВИЙ та МІНІЛЮБОВИЙ просто через те що –ПРАВДИВИЙ, —МИРОЛЮБНИЙ та –ВЕЛЕЛЮБНИЙ були трохи незручні для вимови. В принципі, хай там як, усі слова з Лексикону Б могли змінювати закінчення, і усі ці зміни закінчень відбувалися у точнісінько той же самий спосіб.
Деякі зі слів Лексикону Б мали високо деталізовані значення, заледве зрозумілі будь-кому хто не опанував даною мовою в цілому. Розглянемо,наприклад, таке типове речення з передової статті “Часопису” як СТАРОДУМЦІ НЕЖИВОЧУЮТЬ ІНГСОЦ. Найкоротшим варіантом перекладу який хтось міг би зробити з цього на Старосурж може бути: “Ті чиї переконання були сформовані до даної Революції не в змозі мати повного емоційного розуміння даних принципів Англійського Соціалізму.” Але це не є у достатній мірі правильний переклад. Для початку розглянемо, для того аби цілком осягнути повне значення даного речення з Новосуржу яке було процитовано раніше кожен мусить мати чітке уявлення того що воно означає для ІНГСОЦУ. А на додачу, лише особа цілком зазубрена у Інгсоці могла б гідно оцінити усю ту силу даного слова ЖИВОЧУТИ, яке означає сліпе, несамовито палке прийняття що дуже складно уявити сьогодні; або ж слово СТАРОДУМЕЦЬ, яке було невідривно змішане з поняттям вади та занепаду. Але спеціальна функція певних слів з Новосуржу, одним з яких був СТАРОДУМЕЦЬ, була не стільки у тому аби виразити значення, скільки у тому аби знищити їх. Дані слова, неодмінно нечисленні у кількості, розширювали свої значення допоки вони не вміщували разом із собою цілі батареї слів які, як тільки вони у достатньому обсязі покривалися за допомогою єдиного всеосяжного терміну, могли бути тепер вискоблені та забуті. Найбільшою складністю яка постала перед лицем укладачів даного Словника з Новосуржу було не винайдення нових слів,але, винаходячи їх, цілком переконатися у тому що вони означають: цілком переконатися, так би мовити, у тому які саме низки слів вони скасували за допомогою введення їх до буття.
Як ми вже бачили на прикладі зі словом ВІЛЬНИЙ, слова які хоча б одного разу дозволили собі мати єретичне значення були іноді збережені виключно заради зручності, але лише вичищеними вщент з них тими небажаними значеннями. Інші незліченні слова такі як ЧЕСТЬ, ПРАВОСУДДЯ, МОРАЛЬ, ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ, ДЕМОКРАТІЯ, НАУКА та РЕЛІГІЯ просто втратили чинність до буття. Кілька всеосяжних слів повністю покривали їх,і, покриваючи їх, знищували їх. Усі слова що групували себе навколо даних ідей волі та рівності, наприклад, були уміщені та придушені в одне єдине слово ЗЛОЧИДУМ, у той же час усі слова що групували себе навколо даних ідей об’єктивності та раціоналізму були уміщені та придушені у одне єдине слово СТАРОДУМ. Більша влучність могла бути небезпечною. Що вимагалося від члена Партії так це точка зору дуже схожа до тої яку знав прадавній Іудей, цілковито без знання решти з цього, що усі інші нації,які є поза власне його, вклоняються та шанують “фальшивих богів”. Йому не потрібно було знати що ці інші боги звалися Баал, Озиріс, Молох, Аштарот і тому подібне: ймовірно чим менше він знав про них тим краще для його ортодоксальності. Він знав Ієгову і заповіді Ієгови: він знав, внаслідок цього, що усі інші боги з іншими іменами або ж з іншими атрибутами були фальшивими богами. Певною мірою у той же самий спосіб, даний член партії знав яку поведінку призначено правильною, і у надзвичайно нечітких,тьмяних та загальних рисах він знав якого роду відхилення від неї були можливими. Його статеве життя,наприклад, було цілком регламентоване за допомогою двох слів з Новосуржу СТАТЕЗЛОЧИН (статева розбещеність) та ДОБРЕСТАТ (цнотлива доброчесність). СТАТЕЗЛОЧИН покриває усі статеві злодіяння якими б вони не були. Він покриває розпусту, перелюбство, гомосексуальність та інші збочення, і, на додачу, нормальні статеві зносини здійснювані лише заради власне процесу. При цьому не було жодної потреби перелічувати їх окремо, відколи вони геть усі були гідні осуду та покарання,і, в принципі, усі каралися на горло. У Лексиконі В,який складається з наукових та технічних термінів,це може бути необхідним надавати спеціалізовані назви певним статевим відхиленням, але звичайному середньостатистичному громадянину у них немає жодної потреби. Він добре знає що мається на увазі під ДОБРЕСТАТ – так би мовити, нормальні статеві зносини між чоловіком та жінкою задля єдиної мети породження дітей, і без жодної фізичної насолоди з боку жінки: геть усе інше було СТАТЕЗЛОЧИНОМ. У Новосуржі лише зрідка було можливим слідувати за єретичною думкою далі ніж дане сприйняття що вона БУЛА єретичною: поза цією точкою усі необхідні слова були неіснуючими.
Жодне слово у Лексиконі Б не було ідеологічно нейтральним. Величезна кількість них були евфемізмами. Такі слова, наприклад, як РАДОТАБІР (табір примусової праці) або МІНІМИР (Міністерство Миру, тобто Міністерство Війни) означали майже цілковито точну протилежність того що вони здавалося повинні були означати. Деякі слова, з іншого боку, демонстрували щире та презирливе розуміння даної дійсної природи суспільства Океанії. Як приклад слово ПРОЛЕЖРАЧ, яке означає усі ті сміттєрозваги та вигадані новини якими дана Партія годує з долоні усі ці маси. Інші слова, знову ж таки, мали подвійне значення, маючи побічний відтінок значення “добре” коли вони вживалися щодо Партії і “погано” коли вони вживалися щодо її ворогів. Але на додачу при цьому була величезна кількість слів які на перший погляд здавалося були лише абревіатурами і які отримували своє ідеологічне забарвлення не від їх значення, але від їх структури.
Оскільки це могло бути силувано вигаданим, усе що мало або могло мати політичну значущість будь-якого роду щільно припасовувалося до Лексикону Б. Назва кожної організації, або частини народу, або доктрини, або країни, або інституту, або громадської служби була незмінно обрізана до даної добре знайомої, майже інтимної форми; так би мовити, до єдиного легковимовного слова з найменшою кількістю складів які можуть зберегти дане оригінальне походження слова. У Міністерстві Правди, наприклад, даний Відділ Записів,у якому працював Вінстон Сміт, називався ЗАПВІД, Відділ Фікцій називався ФІКВІД, Відділ Телепрограм називався ТЕЛЕВІД, і так далі. Так було вчинено не лише виключно заради мети економії часу. Навіть у тих ранніх десятиліттях двадцятого сторіччя, телескопічні слова та фрази були однією з тих характерних рис політичної мови; і було зауважено, що дана схильність використовувати абревіатури такого роду була найбільш чіткою та помітно ознакою тоталітарних країн та тоталітарних організацій. Прикладами були такі слова як НАЦІ, ГЕСТАПО, КОМІНТЕРН, ІНПРЕКОР (кореспондент іноземної преси), АГІТПРОП. Спочатку дана практика була засвоєна як інстинктивна, але у Новосуржі вона використовувалася зі свідомою метою. Було усвідомлено що у цих скороченнях назв особа звужує та проникливо і майстерно замінює їх значення, обрізаючи геть більшість з тих асоціацій які можуть в іншому випадку причепитися до них. Слова КОМУНІСТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ , наприклад, викликають складений образ з всесвітнього людського братерства, червоних прапорів, барикад, Карла Маркса та Паризької Комуни. Слово ж КОМІНТЕРН, з іншого боку, викликає асоціацію лише із щільно згуртованою організацією та з чітко визначеною основною доктриною. Воно посилається на щось майже загальновизнане та легко упізнаване, і з дуже обмеженим призначенням, як стілець або стіл. КОМІНТЕРН це слово яке може бути вимовлене майже без використання мислення, тоді як КОМУНІСТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ це фраза над якою ти змушений затриматися принаймні на хвильку. Таким же самим чином, дані асоціації викликані за допомогою такого слова як МІНІПРАВДА є нечисленними та більш контрольованими ніж ті що викликані за допомогою МІНІСТЕРСТВО ПРАВДИ. Це все спричинялося не лише даною звичкою до скорочення де б це тільки не було можливим, але й також задля тієї надмірно підкресленої турботи яка вимагала зробити кожне слово легковимовним.
У Новосуржі, благозвучність переважала будь-які інші засади за виключенням точності значення. Граматичною правильністю завжди жертвували заради неї коли це здавалося необхідним. І таким чином справедливо, відтоді тим що вимагалося, головним чином задля політичних цілей, були дуже коротко обрізані слова з безпомилковим значенням які можна було вимовити дуже стрімко і які викликали мінімум луни у розумі промовця. Ці слова із Лексикону Б навіть отримували перевагу у силі з того факту що майже всі вони були дуже схожими. Майже завжди дані слова – ДОБРЕПОМІРКОВ, МІНІМИР, ПРОЛЕЖРАЧ, СТАТЕЗЛОЧИН, РАДОТАБІР, ІНГСОЦ, ЖИВОЧУТ, ДУМПОЛ та безліч інших – були словами з двох або трьох складів, з рівномірно розподіленим наголосом поміж першим і останнім складом. Їх використання заохочувало торохтійний стиль усного мовлення, і водночас короткий, уривчастий та монотонний. І це було саме тою метою до якої і прагнули. Дане прагнення було у тому аби змусити мовлення, і особливо мовлення на будь-які теми які не є ідеологічно нейтральними, до майже цілковитої незалежності від свідомості і розуміння. Для потреб повсякденного вжитку без сумнівів було необхідно, або ж іноді необхідно, задуматися перш ніж розмовляти, але член Партії який змушений чинити політичні чи етичні судження має бути здатним фонтанувати даними правильними та точними переконаннями так само автоматично як і кулемет що фонтанує кулями. Його виховання щільно припасовує його до цього, дана мова надає йому майже всі прості та надійні інструменти, а дана структура цих слів, з їх жорстким звучанням та з обов’язковим свавільно умисним потворним каліцтвом які точно відповідають духу Інгсоцу, сприяють подальшому поглибленню даного процесу.
Так само сприяв цьому той факт наявності дуже невеликої кількості слів з яких можна було обирати. По відношенню до нашого власного, лексикон Новосуржу був крихітним, а до того ж постійно винаходилися нові шляхи його скорочення. Новосурж,насправді, відрізнявся від майже усіх інших мов тим, що його словниковий запас ставав меншим кожного року замість того аби ставати більшим. Кожне таке скорочення було видатним досягненням, оскільки чим менша область вибору, тим менша спокуса мати думку. В остаточному підсумку сподівалося зробити витікання членороздільного мовлення від власне гортані без залучення даних вищих мозкових центрів взагалі. Дана мета була відверто визнана у цьому слові з Новосуржу – КАЧКОСУРЖ, мається на увазі “крякати наче качка”. Як і безліч інших слів у Лексиконі Б, КАЧКОСУРЖ мав подвійне значення. Застосовано щодо думок та поглядів які були викрякані якимось ортодоксом, це не означало нічого окрім похвали, а коли “Часопис” посилався на одного з даних промовців Партії як на ПОДВІЙНОПЛЮСДОБРЕ КАЧКОСУРЖЕЦЬ це було нагородження дуже теплим та дуже цінним компліментом.
ЛЕКСИКОН В. Лексикон В був додатковим до усіх інших і цілковито складався з наукових та технічних термінів. Вони були дуже схожі на ті наукові терміни які використовуються сьогодні, і були побудовані на тих самих коренях, але із тою звичайною турботою надання їм дуже обмежених і суворих визначень та очищення їх від небажаних значень. Вони наслідують ті самі граматичні правила як і усі ті слова з інших двох лексиконів. Дуже небагато слів з Лексикону В мають яку-небудь вживаність у щоденному спілкуванні чи у політичних промовах. Будь-який науковий чи технічний працівник може віднайти усі ті слова які він потребує у даному переліку присвяченому його власній спеціальності, але він дуже зрідка має більш ніж просте поверхневе знання тих слів які зустрічаються у інших переліках. Лише дуже мала кількість слів була загальною для усіх переліків, і при цьому жоден лексикон не виражав дану функцію Науки як природу розуму,або ж спосіб мислення, безвідносно до її специфічних гілок. При цьому там не було,насправді, жодного слова для “Наука”, будь-яке значення яке могло можливо означати її вже у достатній мірі покривалося за допомогою слова ІНГСОЦ.
З даного вищезгаданого опису можна буде побачити, що у Новосуржі дане вираження неортодоксальних переконань, більше за дуже низький рівень, було майже цілком неможливе. Звісно, було можливим вимовити єресі дуже сирого та приблизного роду, певний різновид блюзнірства. Могло б бути можливим, наприклад, сказати СТАРШИЙ БРАТ ЦЕ НЕДОБРЕ. Але це речення, яке для ортодоксального вуха повідомляє лише самоочевидне безглуздя, не в змозі бути доведеним за допомогою обґрунтованих аргументів, тому що дані необхідні слова не були наявними та доступними. Ідеї ворожі та шкідливі щодо Інгсоцу могли бути виношені лише у тьмяних безсловесних формах, і могли бути йменовані лише у дуже загальних термінах які були змішані та загрузлі у загальній масі і викривали цілі групи єресей без жодного надання їм точного визначення при цьому. Хтось міг би,фактично, використати Новосурж для неортодоксальних цілей лише за допомогою незаконного перекладу деяких слів назад на Старосурж. Наприклад, УСІ ЧОЛОВІКИ Є РІВНИМИ було можливим реченням на Новосуржі, але лише у тому самому сенсі у якому УСІ ЧОЛОВІКИ Є РУДОВОЛОСИМИ є можливим реченням на Старосуржі. Воно не містило граматичних помилок, але воно виражало очевидну неправду – тобто що усі чоловіки є однакового розміру, ваги або сили. Дане поняття політичної рівності вже більше не існувало, і дане похідне значення було відповідно вичищено вщент зі слова РІВНИЙ. У 1984, коли Старосурж все ще був звичайним засобом для спілкування, теоретично існувала небезпека, що при використанні слів із Новосуржу хтось зможе пригадати їх оригінальні значення. На практиці ж це було не складно для будь-якої особи добре обізнаної на ДВОЄДУМСТВІ ухилитися від вчинення цього, але через усього двійко поколінь навіть ця можливість такого роду відхилення зможе бути усуненою. Особа, що зростає на Новосуржі як на єдиній своїй мові зможе більше не знати, що РІВНИЙ мало колись дане похідне значення “політичної рівності”, або що ВІЛЬНИЙ мало колись значення “розумово вільний”, хіба що наприклад, особа яка ніколи навіть не чула про шахи зможе бути свідомою даних похідних значень які приписуються словам КОРОЛЕВА і БАШТА. При цьому може бути багато злочинів та помилок які можуть бути поза його можливістю до вчинення, просто тому що вони були безіменні та внаслідок цього навіть неуявні. І як це було передбачено, що з даним плином часу ця характерна риса Новосуржу зможе стати все більш і більш різко вираженою – його кількість слів ставатиме все меншою і меншою, їх значення все більше і більше суворо обмеженими, і даний шанс вкладання їх до невідповідного вжитку завжди буде зменшуватися.
Коли Старосурж буде раз і назавжди витіснено, цю останню ланку пов’язану з минулим може бути розірвано. Історія вже була переписаною, але уривки з даної літератури минулого вижили тут і там, недосконало цензуровані, і допоки хтось зберігає якісь знання про Старосурж їх було можливо прочитати. У майбутньому такі уривки, навіть якщо їм якось пощастить вижити, можуть бути незрозумілими та неперекладними. Було неможливо перекласти будь-який уривок зі Старосуржу на Новосурж якщо тільки він не посилався на якісь технічні процеси або ж якісь дуже прості щоденні дії, або вже мав схильність (ДОБРЕПОМІРКОВАНИЙ може набути мовного звороту у Новосуржі) до ортодоксальності. На практиці ж це означає, що жодна книга написана до приблизно 1960 року не в змозі бути перекладеною взагалі. Дореволюційна література може бути лише предметом ідеологічного тлумачення – а саме, заміною і розуміння, і власне мови в однаковій мірі. Візьмемо як приклад добре відомий уривок з Декларації Незалежності :
МИ ВВАЖАЄМО ДАНІ ІСТИНИ САМОДОВЕДЕНИМИ,
ЩО УСІ ЛЮДИ СТВОРЕНІ РІВНИМИ, ЩО ВОНИ
ОБДАРОВАНІ СВОЇМ ТВОРЦЕМ БЕЗПЕРЕЧНИМИ
НЕВІД’ЄМНИМИ ПРАВАМИ, СЕРЕД ЯКИХ Є ПРАВО НА ЖИТТЯ,
ВОЛЮ, І ПРАГНЕННЯ ЩАСТЯ.
ЩОБ ГАРАНТУВАТИ ДАНІ ПРАВА, СЕРЕД ЛЮДЕЙ ЗАПРОВАДЖЕНІ УРЯДИ, ЩО ОТРИМУЮТЬ СВОЮ ВЛАДУ З ДОЗВОЛУ ТИХ КИМ ВОНИ КЕРУЮТЬ. ЯКЩО Ж БУДЬ-ЯКА ФОРМА УРЯДУ СТАЄ РУЙНІВНОЮ У СВОЇХ ЦІЛЯХ, ТО НАРОД МАЄ ПРАВО ЗАМІНІТИ АБО Ж ЗНИЩИТИ ЙОГО, І ЗАПРОВАДИТИ НОВИЙ УРЯД…
Було б зовсім неможливо перекласти це на Новосурж зберігши незмінним при цьому оригінальний дух даного твору. Найімовірніше що хтось міг би зробити з цим так це повністю поглинути увесь цей уривок у даному єдиному слові ЗЛОЧИДУМ. Повний переклад може бути лише ідеологічним перекладом, у відповідності з яким слова Джефферсона можуть бути змінені на панегірик абсолютному уряду.
Переважна більшість літератури минулого була, насправді, перетворена у вищевказаний спосіб. Міркування престижу зробили бажаним збереження пам’яті про певні історичні постаті, допоки водночас їх досягнення припасовувалися в один ряд з даною філософією Інгсоцу. Різноманітні письменники такі як Шекспір, Мільтон, Свіфт, Байрон, Дікенс, і деякі інші були внаслідок цього у процесі перекладу: коли ж дане завдання було завершено, їх оригінальні твори, з усією тією рештою літератури минулого яка вижила, можна було знищити. Дані переклади були тривалою і дуже складною справою, і не очікувалося що вони зможуть бути завершені раніше першого або другого десятиліття двадцять першого століття. При цьому також була значна кількість виключно практичної літератури – незамінних технічних посібників, і тому подібного – які повинні були бути оброблені таким же самим чином. Це відбувалося переважно у відповідності до визначеного часу для даного попереднього перекладу, який забезпечить вищевказане остаточне і цілковите запровадження Новосуржу прив’язаним до такої пізньої дати як 2050.
