Анатолій Костецький біографія для дітей скорочено розповість про життя та творчість українського дитячого письменника.
Анатолій Костецький біографія скорочено
Анатолій Георгійович Костецький народився 6 грудня 1948 року в Києві в родині вчителів. Його батько викладав фізику і математику, а мама — мову й літературу.
Змалку виявляв схильність до читання, письма й мистецтва. Вже в п’ять років умів читати та писати, займався плаванням, грав у шахи. З дитячих років мріяв бути письменником.
У школі № 92, де він навчався, почав писати вірші й навіть отримав диплом за поезії, присвячені Тарасові Шевченку.
Спершу Анатолій навчався в технікумі радіоелектроніки й навіть став майстром спорту з плавання. Але зрештою обрав філологію та вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка. Там він навчався в аспірантурі (1971), писав наукові роботи й захистив дисертацію (1975).
Закінчивши аспірантуру, одинадцять років працював в університеті, викладав мовознавство на філологічному та романо-німецькому факультетах. У 1980-х роках залишив цю роботу, обравши літературу.
Дружба з письменником Михайлом Стельмахом допомогла молодому Костецькому зрозуміти, що він має писати для дітей. Першу книжку віршів «Джміль про сонечко гуде» було видано 1972 року. Відтоді щороку виходили його нові книжки.
Найвідоміші твори письменника:
«А метеликам весело» (1976),
«Постукай у моє вікно» (1978),
«Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987),
«Нас батьки не розуміють» (1991),
«Пригодам — ура!» (1995),
«Мої та твої таємниці» (2005).
За повість «Мінімакс…» він отримав премію імені Миколи Трублаїни (1986), а в 1994 році був відзначений літературною премією імені Лесі Українки. Багато його віршів увійшли до підручників і читанок для молодшої школи — їх читали діти в класах по всій Україні.
Костецький не лише писав — він працював у видавництві «Веселка», редагував журнал «Барвінок», готував радіопередачі про відомі дитячі книги, перекладав твори з інших мов і складав добірки для дітлахів. За життя вийшло понад п’ятдесят його книжок, а його вірші друкували в журналах і збірниках. Він також переклав українською, наприклад, «Вінні-Пуха», і багато казок народів світу.
Помер 10 березня 2005 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
