Андрей Шептицький цікаві факти з життя (біографії) відомого митрополита розкажуть багато нового про його життя, діяльність, особисті якості.
Андрей Шептицький цікаві факти
Рід Шептицьких – дуже знатний та заможний. Він був багатим графом графом, але став монахом.
Батько Митроплита був послом австрійського парламенту. Мав у володінні кілька сіл. А мати Софія – донька видатного письменника графа Александра Фредра. Саме вона і прищепила релігійність своїм синам.
Мав зріст 2 м 10 см.
Здобув правничу, філософську та богословську освіту.
Шептицький чудово володів більш ніж десятьма мовами – українською, польською, англійською, французькою, також знав і німецьку, і староєврейську, і латинську… Під час візитів до США, Канади, Бразилії та Аргентини він обходився без перекладачів.
Йому випало все життя боротися з важкою хворобою, однак він ніколи не зневірювався. У юнацькі роки перехворів на скарлатину, і це спричинило ревматизм, що прогресував. У 1939 році Митрополит навіть отримав спеціальний дозвіл від Апостольської столиці правити службу Божу сидячи – був прикутий до інвалідного візка.
Митрополит Андрей Шептицький не любив фотографуватись.
У часи Голодомору Шептицький посилав цілі вагони зерна на Велику Україну. А в часи Голокосту – рятував євреїв, переховуючи їх від нацистів. А на сиротинці у повоєнні роки він передав близько мільйона доларів! Гроші для сиріт у Галичині з ініціативи Митрополита Андрея збирали у США та Канаді.
Організував таємне вивезення 2000 дітей євреїв 14 серпня 1944 року. Їх переховували у криптах, у монастирських школах, сиротинцях Львова та околиць. Він особисто врятував 150 євреїв.
Шептицькому довелось пережити страшні терпіння – і моральні, і фізичні. 1939 року, до слова, розстріляли брата Шептицького, Леона, та його дружину Ядвігу. Згодом від рук гестапо гине його брат Олександр. Зрештою, й самого Митрополита виводили під мури собору Юра, маючи намір розстріляти. Але він ніколи не занепадав духом.
Митрополит створював художні школи, виділяв митцям стипендії на навчання у Європі, купляв їхні твори на аукціонах. Таким чином Митрополит підтримував мистецтво, сприяв духовному розвитку молодого покоління та поновлював свою колекцію новими іконами.
Митрополит допомагав юним художникам, у соборі Св. Юра організував Народну школу ім. Грінченка для бідних дітей. Шептицький віддав усі свої землі для створення там шкіл, а також заснував Народну лічницю, де могли безкоштовно лікуватися ті, хто не міг дозволити собі лікуватись за гроші.
Шептицький гарно малював, особливо його приваблювало написання ікон. Мистецтву іконописання його навчала власна матір.
Шептицбкий був завзятим книголюбом – він привозив з Європи цікаві екземпляри книг, які збирав у своїй колекції. Спеціально для своїх пергаментних скарбів, владика замовляв книжкові полиці з Італії.
Національний музей у Львові отримав неймовірну літературну спадщину від Андрея Шептицького – понад 3 тисячі книг, хоча його колекція нараховувала не менше 20 тисяч. На жаль, у радянські часи після смерті владики більшість книг з його колекції спалили.
Був скромним і невибагливим. Його улюбленою стравою була відварена картопля з підсмаженою цибулькою і горня квасного молока.
