Зірка Мезантюк “Ангел золоте волосся” читати скорочено варто, щоб дізнатися цікаву історію про здійснення мрії.
“Ангел золоте волосся” скорочено аудіокнига
“Ангел золоте волосся” скорочено читати
Частина 1
Галині нещастя
Галя зрозуміла, що життя – паскудна штука. Паскудно в школі, бо улюблена вчителька вийшла заміж і поїхала з Києва. Тепер Катерина Петрівна робить Галі зауваження, за які дівчинку сварять батьки. Навіть ім’я у неї паскудне, бо однокласники кепкують. Але останні три місяці життя стало нестерпне. Степанчик, менший братик Галі, зламав собі ніжку. У лікарні на ніжку приладнали якийсь жахливий апарат, і ось уже четвертий місяць Стаканчик (так Галя жартома називає братика) лежить у лікарні, йому тепер йому потрібна операція. Мама геть змарніла, схудла, а Степанко вже навіть не плакав, хіба що тихенько скімлив. Дівчинка повертається з лікарні, світу білого не бачачи. Коли минула Михайлівський майдан, в очі вдарило сліпуче світло, то сонце осяяло крилату фігуру ангела на Михайлівському Золотоверхому соборі. Дівчинка йде в собор, запалює свічку та ставить її перед ангелами. Галя дивиться на полум’я, а в голові товчеться одна думка: «Чому мені так погано?»
Частина 2
Несподіваний гість
Коли Галя відчинила двері кімнати, то побачила гостя, який сидів на підвіконні. Дівчинка не злякалася, бо він був добрим і видався їй знайомим. Проте дівчинка не знала хто він. Гість зізнався, що його можна називати Ангел Золоте Волосся. У голові дівчинки, мов віхола, крутиться безліч думок: вона вагається про що запитати чи попросити Ангела. Їй хотілося… дива. Бодай маленького, але справжнього, чогось такого, що тільки ангели вміють. Ангел розповідає Галинці про свого приятеля, який дав йому таке ім’я. Дівчинці дуже хочеться його побачити, який він був, що ангел із ним потоваришував. Золотоволосий юнак добродушно примружився і вирішив: «Хай станеться …одне невеличке диво».
Частина 3
Хлопчина з минулого
Галя не могла пояснити, що трапилося далі, але все довкола несподівано змінилося. Дівчинка разом з Ангелом опинилася на кручі над Дніпром. Вона не знала таких місць, мальовничих і водночас диких, їй здавалося, ніби це суперсучасне кіно в 3Д-кінотеатрі. На галявині новозбудована церква, тут над її внутрішнім оздобленням працюють чоловіки та ченці. Дівчинку вони не бачать – вона для них невидима. Почувши розмову про Ближні печери, Галя зрозуміла, що бачить Києво – Печерську лавру, точніше, те, із чого лавра починалася. Дівчинка почула розмову сільського хлопчика та служки Остапа, який розповів, як будували Успенський собор, про дива, які відбувалися під час його будівництва, про варязького княжича Симона. Галі розповідали про собор вчителька, бабуся Віра казала, що під час війни його підірвали динамітом, і ніяке диво собор не врятувало. Але Ангел Золоте Волосся заперечив, що собор знову відбудований, ніби з ним нічого й не сталося.
Частина 4
Диво
З’являється старесенький чернець отець Матвій та картає Остапа за його балачки, а паничикові пророкує долю і славу в монастирі як Алимпію. Служка Остап дізнається від паничика, що той дуже любить малювати, тому батько привіз його до ченців у науку. Ігумен Никон веде паничика до храму, щоб майстри випробували хлопця. Ангел Золоте Волосся, Галя теж ідуть до храму, спостерігають за іспитом. Після того як паничик закінчив малювати узір на стовпі, майстер згодився лишити його у монастирі. Несподівано почувся вигук: « Дивіться! Диво!». Над вівтарем з’явився голуб – Дух Святий! Юний художник стояв навколішках та шепотів: «Пострижусь…Тільки б малювати….». Ангел торкнув Галю за руку, світ мовби схитнувся в її очах, і все зникло.
Частина 5
Успіх і розчарування
Галя знову в своїй кімнаті і розпитує Ангела Золоте Волосся про долю Алимпія. Дівчинка відчуває розчарування, бо вважає, що голуб – всього лиш видиво, а Алимпія подобою дива заманили в монастир. Він став ченцем. Але Ангел Золоте Волосся заперечує Галі, підкреслюючи, що з нею сталося аж три дива: вона перенеслася в минуле, побачила ангела та появу Святого Духа.
У школі Галя розповідає вивчене вдома про давні собори, отримує дві дванадцятки. Дівчинка щаслива, поспішає додому, щоб розповісти мамі. А вдома запах валер’янки і мама плаче, бо Степанчикові доведеться робити дороговартісну операцію, бо в малого не зрослася ніжка.
Галя згадує про Ангела і картає себе, що не розпитала у нього про Степанчика і розповідає мамі про свого нового друга, але мама її не розуміє.
Вечеря була зіпсована, бо картопля підгоріла, потім батьки по черзі виховували Галю. На душі у дівчинки потеплішало тільки тоді, коли згадала про дванадцятки.
Частина 6
Катерина Петрівна
Галя на уроці математики міркує про Ангела Золоте Волосся і дає собі обіцянку жодній людині не розповідати про нього. Її мучить питання чому Ангел не з’являється. Дівчинка неуважно слухає вчительку, тому Катерина Петрівна залишає Галю після уроку, між ними відбувається відверта розмова, і дівчинка відповідає на щирість вчительки.
Частина 7
Тридцять тисяч
Галя відчувала розчарування, бо Ангел більше не з’являвся. Дівчинка готує вечерю, прасує кофтинку та думає про Степанчика. Тато повернувся додому, повечеряв і передав гостинець від бабусі Віри – альбом «Мистецтво Київської Русі». Розглядаючи його, Галя побачила зображення Ангела Золоте Волосся. То була ікона. Про що свідчив підпис: «Архангел Гавриїл (Ангел Золоте Волосся)». Перечитуючи підпис, дівчинка задає собі багато питань і намагається відповісти на них, шукаючи підтримки в тата. Мама повертається з лікарні і повідомляє, що лікарі радять робити операцію Степанчикові в Німеччині, хоча її вартість 30000 євро. Родина має знайти гроші, навіть якщо доведеться продати квартиру.
Частина 8
Чорт із тихого болота
Галі не спиться, дівчинка міркує, де взяти гроші для Степанчика. У школі збирають гроші для плавання. Галя не здає, пояснюючи, що вже вміє плавати і їй треба провідувати братика. Дівчатка насміхаються з неї, скажуть, що батьки в неї або бідні, або скупі. До сварки долучається й Сашко. Дівчинка вибігає в коридор, намагаючись заспокоїтися, довго дивиться у вікно та бачить автомобілі, що їдуть по калюжах. Галя розуміє, що знає, як заробити гроші − треба мити скло в автомобілях.
Частина 9
Так вважають Емо
Галя зібралася здійснювати свій план: взяла відерце з водою та мочалку і поїхала на Поштову площу. Врешті-решт дівчинка наважується працювати і отримує перший заробіток – 2 гривні. Потім ще і ще, а якийсь добрий дядечко заплатив їй аж 50 гривень. Але Галя трішки загаялась, і машини зім’яли її відерце. За цим спостерігав хлопець біля пішохідного переходу, який запропонував дівчинці випити гарячого чаю. Діти йдуть у МакДональдс та витрачають зароблені Галею 50 гривень на картоплю та чай, а здачу хлопчак забирає собі. Поки діти п’ють чай, новий знайомий розповідає Галі, що гроші можна збирати в метро. Вони так і робили з його другом Сєрим, доки не потрапили до рук Лося. Мама Сєрого повернулася з заробітків і тепер контролює хлопця. Сєрий − емо, тобто емоційний, у нього депресія. Галя розчарована, бо витратила 50 гривень.
Частина 10
«Велика Панагія»
Дівчинка підраховує зароблене сьогодні – 8 гривень, хоча могло б бути 58. Галя намагається вчити уроки, але рука тягнеться до подарованого альбому, погляд зупиняється на образі Діви Марії з молитовно піднятими руками та підписом «Богоматір Велика Панагія (Оранта)». Ікона київського письма. Близько 1114 р. Художник Аліпій». Галя розуміє, що Алимпій став ченцем, повіривши у диво, якого, може, й не було. Проте дивлячись на Велику Панагію розуміє, що цю ікону не могла намалювати нещаслива людина. Тато пояснює доньці, що Богоматір можна зображувати тільки за певними взірцями. Божа Матір зображена сидячою з Ісусом – Дитям на руках називається Одигітрія. Матір, яку обнімає Ісус або нахиляється до Неї, мов для поцілунку, – то Богородиця Ніжності, по- грецьки Єлеуса. Покрова – Божа Мати, яка вкриває людей своїм плащем – омофором. А Панагія, або Знамення – у крузі на грудях у Божої Матері зображений Ісус Христос. А ім’я художника пишуть по-різному: Алимпій, Алімпій, Аліпій або Олимпій, хоча давні митці здебільшого лишалися безіменними.
Галя і тато вечеряли, мама повернулася з лікарні і знову плакала. Тато її заспокоював. Галя «снувала» плани. Вона мусила знайти вихід із ситуації, що склалася.
Частина 11
Крах надій
Галя зі шматком картону та пакетом спустилася в метро, вона вирішила так назбирати грошей на лікування. Дівчинка почала жебрати. Хтось її засуджував, хтось співчував. Галя відчувала страх і сором, тому не могла підняти очі, поки її погляд не зустрівся із знайомими черевиками. Це була Катерина Петрівна, яка разом із Сабіною їхала по квитки у басейн. Катерина Петрівна попросила Сабіну тримати побачене в таємниці і провела Галю додому. Потім розмовляла з мамою. Коли Катерина Петрівна пішла, мама і Галя довго плакали разом. Прийшов тато і, дізнавшись про вчинок доньки, гнівався, кричав. Батьки почали сваритися. Галя подумки розмовляє з Алимпієм. Дівчинка робить висновок: життя паскудне.
Частина 12
Сабіна
Частина 13
Підслухана розмова
Галя йде провідати братика, несе в подарунок саморобку барвистого автобуса. Степанчик був не в гуморі, бо хотів додому, плакав. Галя намагається його заспокоїти, говорить , що треба зробити саморобку, тоді можна буде поїхати додому, починає вирізати деталі. А Степанчик поступово заспокоюється. Коли дівчинка мила руки в туалеті, підслухала розмову Степанчикової лікарки Ольги Миколаївни та санітарки Валентини Петрівни про те, що з таким діагнозом не виліковуються і поїздка до Німеччини може бути безрезультатною. Лікарка сказала, що шанси мізерні. Галя роздумує над майбутнім братика і вирішує нічого не говорити батькам, бо дуже хоче, щоб братик ходив на своїх ніжках. Галя тепер знає, як болить душа. Життя нікчемне, а вона ж намагалася вірити в щастя, помічати хороше, бо так радив Ангел Золоте Волосся. А тепер він не з’являється. Тільки дівчинка так подумала – обізвався Ангел.
Частина 14
Нова мандрівка
Галя розмовляє з Ангелом та задає йому дорослі питання: «Навіщо в світі стільки горя? Чому люди страждають?» та розпитує про долю братика. Ангел відповідає, що Степанчикові може допомогти й Галя своєю любов’ю, а найгірше діло журитися наперед. Ангел запрошує дівчинку в нову подорож у минуле. Дівчинка потрапляє в те саме місце, що й під час першої подорожі. Але воно змінилося. Успенський собор добудували, Галя звернула увагу на Троїцьку надбрамну церкву. Бабуся, яка роздавала милостиню, розказувала онукам, як будували цей храм. Нібито все збудоване за день вночі входило в землю. Та будівничі працювали не покладаючи рук, доки не з’явилася їм Мати Божа і сказала, що вже потрібно засклеплювати та ставити хрест. А церква повстала із – під землі готова. За працю дванадцять братів, які будували церкву, отримали від Богородиці нагороду. Одинадцять висловили бажання бути похованими у святих печерах. Дванадцятий узяв золото та вирушив у мандрівку, але ніщо його не радувало. Тому повернувся до спочилих братів і упокоївся біля них. Галя бачить Алимпія, і впізнає в ньому знайомого хлопчика з першої подорожі. Він зараз хворий і дуже турбується у розмові з ченцем Миколою (колишній Микола Святоша з чернігівських князів), що не зміг створити ікону Божої Матері якомусь замовнику. Розповідає, що для своїх образів замовляв ті ж мінерали, що і славетний цілитель Агапіт, тому інколи лікував хворих своїми фарбами. До ченців підійшов пан Брячислав із родиною. Дізнавшись, що Алимпій не виконав замовлену ікону через хворобу, Брячислав кричить та ганьбить іконописця. Дівчинка не витримує такого свавілля та кидає грудки землі в панича та його дружину. Ангел зупиняє Галю, і вони кудись перенеслися.
Частина 15
Чарівне малярство
Галя опиняється в тісній маленькій, але світлій кімнаті, де лежить слабуючи Алимпій. Дівчинка розуміє, що її мандрівка триває. Алимпію приносить поїсти брат Євстафій, колишній служка Остап, якого Галя зустріла під час першої подорожі. Євстафій вважає, що Алимпій вчинив диво, обкидавши землею боярина, бо грудки летіли самі собою. Усі, хто те бачив, вирішили, що земля карає боярина за злість і недовір’я.
Алимпій хоче писати ікону, але йому не сила стояти…
Ангел починає наносити на дошку левкас. Чернець збагнув, що то не людина, бо Ангел працював дуже швидко та гарно, писав з уяви Алимпія, саме так, як хотів хворий. Перед Галиними очима постав лик Панагії, яку вона бачила у бабусиному альбомі. Галя спостерігає за змінами, які відбувалися з Алимпієм: він став гарним і щасливим . І сам він говорить, що щасливий. Галя подумки розмірковує: Алимпій хворий, передчасно постарілий, виснажений недоїданням і надмірною працею. Невже він справді вважає себе щасливим? Алимпій звертається до Галі (дівчинка розуміє, що він її бачить) та пояснює їй, що щасливий, бо все життя займався улюбленою справою і, напевно, намалює іще одну ікону… і буде то Ангел із Золотим Волоссям.
Галя летіла через час і простір додому.
Частина 16
Пензлик від вохри
Галя з Ангелом Золоте Волосся розмовляють про Алимпія та його щасливу долю. Галя задається питанням, у чому її щастя. І сама на нього відповідає: «Тепер для неї найголовніше, щоб одужав братик». Ангел попросив дівчинку не впадати у відчай, бо завтра Степанчика буде оглядати професор. Він прощаючись із дівчинкою, нагадує, що бачить дівчинку завжди. А вона знає, де його побачити. Дівчинка помічає у руці Ангела пензлик Алімпія, вмочений у вохру. Ангел ніяковіє: випадково взяв, доведеться повертатися знову.
Настає весна, та Галя не весела. Вона з тривогою йде провідати братика у лікарню, бо професор уже мав оглянути Степанчика, а дівчинка дуже боїться почути його висновок. Відчинивши двері до лікарняної палати, Галя бачить мамині радісні та заплакані очі! Степанчик ступає без апарата, а операція йому не потрібна. Дівчинка побачила на ніжці брата червонясто – коричневі плями, то була вохра. Галя тепер зрозуміла, чому в руці Ангела був пензлик від вохри. Сталося чудо. Мама починає думати про відпустку, бо лікар порадив відвезти Степанчика на море. Галя всміхається, життя знову прекрасне.
Вона закінчить 4 клас, побачить море. Степанчик одужає, знову будуть мандрівки на Десну з нічними багаттями до зірок. Галя шкодує, що не може розповісти мамі про Ангела, а тому подумки дякує йому.
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
я супер крутои про
женя го дружить я тоже крутои про
ммм по моим росчетам я не согласен с комментарием Жени потому что еее крутои пишеться через крутой дааа как быы угу
Полностью солидарен с вашим мнением, сударь.
дякую за те що зробили цей переказ! я не прочитала, а вчителька ставить 2 за непрочитане. ви дуже допомогли!
го дружить Жени Я тоже круто про