Аналіз твору «Бажання» допоможе зрозуміти цей урбаністичний вірш, визначити його тему та провідний мотив, художні засоби.
М. Семенко «Бажання» аналіз вірша
Автор – Михайль Семенко
Рік написання – 1914
Вид лірики: вірш-медитація.
Жанр: ліричний вірш.
Тема – бажання бути необхідним, корисним; прагнення ліричного героя, сповненого сил і натхнення, змінити світ, наповнити його чимось новим, неповторним.
Провідний мотив – потреба змінювати традиційне, усталене, загальнозрозуміле. Ліричний герой вірша «Бажання» хоче перевернути світ із ніг на голову, і тоді, на його думку, все стане на свої місця: діти отримають зорі, а гарна дівчина — барви, щоб її покохав хороший хлопець.
Композиція твору. Вірш «Бажання» не поділяється на строфи, має тринадцять неримованих рядків. Поет використав верлібр, щоб повніше передати почуття героя: захоплення красою природи і сум через те, що навкруги, на його думку, немає ладу.
“Бажання” художні засоби
- метафори: «перевернути світ», «поставити все догори ногами», «дати березової каші», «місяця стягнуть», «барви, що кричать весняно»;
- риторичні питання: «Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?», «Але хто мені заперечить перевернути світ?»;
- риторичні оклики: «Хай би одягла на себе всі оті розкоші!», “о, хоч- би тебе чорти вхопили”
Віршовий розмір: верлібр. Вірш не має внутрішніх рим, кожен рядок нерівнонаголошений, але в цілому вірш тяжіє до ямбічної форми.
Вірш М. Семенка «Бажання», як і інші твори, відзначається мовними й формальними експериментами й намаганням епатувати читача. Тривалий час творчість поета замовчувалася, але сьогодні вона повертається і має чималий вплив не тільки на читачів, а й на сучасних поетів, які шукають нових форм і засобів для створення власного літературного простору.
М. Семенко — єдиний митець, який був поетом, і теоретиком українського футуризму початку XX ст., представник авангардного мистецтва, М. Семенко вже на початку творчої діяльності виявив себе надзвичайно яскравою постаттю, а тому не вписувався в канони «соціалістичного реалізму».