Реальне і фантастичне у творі “Чарівні окуляри” тісно поєднані, адже це повість-казка. Але потрібно розуміти, що фантастичне у творі, а що реальне.
Реальне та фантастичне у творі “Чарівні окуляри”
Реальне у творі “Чарівні окуляри”
У цьому творі Нестайко змальовує реальний світ життя міста і села. Головні герої твору «Чарівні окуляри» звичайні хлопці, які живуть в одному будинку, навчаються у звичайній школі, їх оточують однокласники, старші учні, зокрема дев’ятикласник Альберт Біляков. Поруч із ними вчителі, батьки, дідусі та бабусі, художник Георгій Васильович.
Частина подій твору відбувається на вулицях рідного міста героїв. Автор описує «Оптику» на Лютеранській, будиночок фронтового друга Васькового прадіда Федора Максимовича, що знаходився в Києві, на Куренівці, на Захарівській вулиці (історія дідуся Григорія), Центр мікрохірургії ока, Хрещатик, майдан Незалежності, приватний будиночок на Куренівці ( історія про викрадення Ромки). Частина пригод відбувається під час канікул в селі, де влітку мешкають дідусь і бабуся Васька та на курорті, де відпочивав Ромка.
Фантастичне у творі “Чарівні окуляри”
У цьому творі є такі елементи фантастики:
- герої подорожують у часі та просторі;
- герої стають невидимими;
- героям допомагають, або заважають чи перешкоджають чарівники та чаклуни, чарівні предмети та пісеньки чарівників чи чаклунів.
Поруч із реальними героями у творі діють і фантастичні персонажі.
Артистка Маргарита Степанівна, яка показує себе перед хлопцями в різних амплуа (колишня акторка, двірничка, поліцейська). Її чоловік Рудольф Андрійович, фокусник- ілюзіоніст, який з’являється поруч з хлопцями у їхніх пригодах (як Дід Мороз, як дідусь із скверу).
Також автор розповідає про фантастичних героїв, які живуть у країні, що називається Синє Потойбіччя. Її мешканців можна розділити на дві групи: добрі чарівники та злі чаклуни. Яскравими представниками добрих чарівників є образи невидимого Козачка Ґульки з роду Мамаїв, козаків-характерників, якому понад 400 років, та чарівник – годинникар Мить Митьович Часомір. Серед чаклунів, що опікуються злими силами, автор змальовує Бабу Ябеду, Нечупару- Ледащо, Брехайла Івана Івановича, Задирайла Івана Івановича, Ображайла Івана Яковича, Невігласа – Ледаща, мовонезнавця Суржикова- Какося, лихого чарівника Зловреда Поганського- Хуліганського. Імена чарівників та чаклунів промовисто говорять про основні риси характеру персонажів.
Васько разом із Ґулькою здійснює космічну подорож до Казкового Довідкового Бюро Надзвичайних Подій (скорочено Кадобнап), що крутиться на орбіті навколо Землі та знайомиться із його керівником Іваном Івановичем Шукайлом. Васько та Ромка побували також у чарівному місті Рудограді, де в цирку відбулося засідання Верховного суду Рудих, на якому обирали спосіб покарання для Ромки Черняка за його глузування над рудими. Потрапили герої твору і до уявної країни Телебабанії – Заекранії, де працює Телебаба Яга, втягуючи дітей у телеекрани.
Серед чарівних предметів особливе місце займає образ чарівних окулярів, що дав назву повісті, та постійно спонукає героїв до нових пригод.
Чарівні предмети з твору:
- чарівний годинник з ковалями Щастя, хвилинки – щастинки – золотинки,
- збірка українських народних фантастичних казок «Летючий корабель», від якої кулі відскакували, як горох.
- невидимий чарівний коник- поник Літайко, вірний друг Ґульки, що розвивав надзвукову швидкість,
- летючий корабель, на якому Васько втікав від мавпозі на вертольотах.
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
А як ви думаєте, які ще є реальні та фантастичні події в творі “Чарівні окуляри”? Свої думки пишіть у коментарях.