Чим відомий Іван Федоров?
Іван Федоров відомий як першодрукар, тому що саме він видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». А у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник — «Буквар» з граматикою.
Друкарсько-виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальший розвиток українського книгодрукування. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.
Іван Федорович має великі заслуги і перед українським книжковим мистецтвом – він створив нові накреслення шрифтових літер. Його орнаментальні книжкові знаки – це оригінальні декоративні твори, часто виконані в суто українському стилі, що не втратили мистецького значення й досі.
Друковані шедеври Івана Федоровича свідчать про те, що він добре знав західноєвропейську книгу й способи її оздоблення, які в XVI ст. були доволі поширеними. Проте західні зразки відігравали тільки допоміжну роль. Основою творчості майстра було орнаментальне мистецтво України. Все мистецьке оформлення книг Федоровича, виданих в Україні, тісно пов’язане з місцевою народною творчістю. Орнаментика Івана Федоровича збереглася й до нашого часу та використовується в ужитковому мистецтві.
Традиції Івана Федорова в книжковій графіці та в художньому оформленні плідно продовжували його учні: син Іван, друкар Гринь Іванович із Заблудова, Сачко Сенькович Сідляр, Сенько Корунка та Мина, чернець Онуфріївського монастиря у Львові, де була перша друкарня Івана Федорова, в якій після Івана Федорова нові «ремесници і люде ученые показалися», як пише в своєму листі 1586 року львівський єпископ Гедеон. У наш час у Львові діє Поліграфічна академія імені Івана Федорова, встановлено пам’ятник видатному українському та російському просвітителю.
Заслуги Івана Федоровича перед українською культурою і мистецтвом велетенські. Своєю благородною діяльністю на ниві книгодрукування він здійснив життєвий і творчий подвиг, який завжди пам’ятатиме Україна та все цивілізоване суспільство.
Видання Федорова
1. Апостол. Москва, друкувався з 17/IV 1563 по 1/III 1564, 6 ненумерованих листів + 262 нумерованих (тут і далі мається на увазі нумерація кириличними буквами), формат сторінок не менший 285×193 мм, друк в два кольори, тираж близько 1000, збереглось не менше 47 екземплярів.
2 та 3. Часлословець. Москва, два тиражі (7/VIII — 29/IX та 2/IX — 29/X 1565), 173 (у другому тиражі 172) ненумеровані листи, формат не менший 166×118 мм, друк в два кольори, збереглось не менше 7 екземплярів.
4. Євангеліє учительне. Заблудів, 8/VII 1568—17/III 1569, 8 ненумерованих + 399 нумерованих аркушів, формат не менший 310×194 мм, друк у два кольори, зберіглося не менше 31 примірника.
5. Псалтир з часословцем. Заблудів, 26/IX 1569—23/III 1570, 18 ненумерованих листів + 284 листи першого рахунку + 75 листів другого рахунку, формат (за сильно обрізаним екземпляром) не менший 168×130 мм, друк в два кольори. Дуже рідкісне видання: відомо всього три екземпляри, причому всі неповні. Вперше в кириличному книгодрукуванні набрані розграфлені таблиці. Є електрона версія.
6. Апостол. Львів, 25/II 1573—15/II 1574, 15 ненумерованих + 264 нумерованих листи, формат не менший 300×195 мм, друк в два кольори, тираж 1000–1200, збереглося не менше 70 екземплярів. Передрук московського видання 1564 року з дещо кращим оформленням. Є електронна версія майже повного екземпляру.
Один з примірників Апостола був виявлений серед інших вкрадених старожитностей у схованці екс-президента Януковича вМежигір’ї після його втечі[16].
7. Буквар. Львів, 1574, 40 ненумерованих листів, полоса набору 127,5×63 мм, друк в два кольори, тираж, ймовірно, 2000, але наразі знайдено лише один екземпляр (зберігається в бібліотеці Гарвардського університету).
8. Греко-руська церковнослов’янська книга для читання. Острог, 1578, 8 ненумерованих листів, полоса набору 127,5×64 мм, друк в один колір, вперше у Івана Федорова набір в дві колонки (паралельно грецький та слов’янський текст), також відомий лише один екземпляр (зберігається в Державній бібліотеці міста Готи, східна Німеччина). Цей екземпляр переплетений разом з екземпляром Букваря 1578 року (див. нижче), через що часто їх вважають одною книгою, на яку посилаються як на Острозьку азбуку 1578 року (див., наприклад, факсимільне перевидання: М.: Книга, 1983). Є електронна версія цих двох видань.
9. Азбука (Читанка). Острог, 1578, 48 ненумерованих листів, полоса набору 127,5×63 мм, друк в один колір, тираж був більшим, але збереглися лише два неповні екземпляри (один вже згадувався вище, інший зберігається в Королівській бібліотеціКопенгагена). Повтор львівського букваря 1574 року з доданим «Словом о буквах» Черноризця Храбра. Є електронна версія цієї книги та попередньої.
10. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, 1580, 4 ненумеровані + 480 нумерованих листів, формат не менший 152×87 мм, друк в два кольори, про тираж відомості відсутні, зберіглось не менше 47 екземплярів.
11. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання («Книжка, собраніе вещей…»). Острог, 1580, 1 ненумерований + 52 нумерованих листи, полоса набору 122×55 мм, друк в один колір, збереглось не менше 13 екземплярів (часто підшиті до кінця попередньої книги, але явно друкувались окремо й оформлені як особливе видання).
12. Хронологія Андрія Римші («Которого ся мсца што за старыхъ вековъ дѢело короткое описаніе»). Острог, 5/V 1581, двосторінкова листівка (текст розміщений на внутрішніх сторінках), полоса набору близько 175×65 мм. Єдиний відомий екземпляр зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна, Спб.
13. Острозька Біблія Острог, 1581. 8 ненумерованих + 276 + 180 + 30 + 56 + 78 нумерованих листів п’яти рахунків, формат не менший 309×202 мм, набір в дві колонки, в тому числі деякі на грецькій мові; друк переважно в один колір (кіновар тільки на титулі). Тираж до 1500, зберіглось біля 400 (рекордно багато, навіть серед новіших видань).
