Роман “Чорна рада” аналіз допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет, композиція твору. Це допоможе скласти літературний паспорт твору.
“Чорна рада” Куліш аналіз твору (паспорт)
Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”
Автор: П. Куліш
Рік: 1857
Літературний рід: епос
Літературна течія – романтизм
Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка
Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році
Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.
У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.
Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.
Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна.
Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.
Проблематика “Чорна Рада”
- Історична доля України
- Взаємини між панством та біднотою
- Стосунки між Україною та Росією
- Вірність обов’язку, козацька честь
- Місце Запорозької Січі в історії України
- Любов і ненависть
- Вірність і зрада
- Батьки і діти
- Історична постать і сучасність
- Цінність людського життя
- “Усякому єсть своя кара і награда од бога”
Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.
Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.
Головні герої “Чорна Рада”
- Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник ,
- Павло Тетеря – правобережний гетьман
- Васюта Золотаренко – ніжинський полковник,
- Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запорозької Січі
- московський князь Гагін,
- Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман ( НЕ є історичною особою);
- полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму.
- Петро Шраменко – його син;
- Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора,
- Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся
- Божий Чоловік
- Матвій Гвинтовка
- Вуяхевич
Сюжет “Чорна Рада”
Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — знайомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура порятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — одруження Петра ІІІраменка й Лесі.
Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» – Шрам із сином на хуторі Хмарище – двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – вибори гетьмана в Ніжині – Кирило Тур прагне визволити Сомка
Композиція “Чорна рада”
Твір містить 18 розділів.
Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.
- Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
- Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
- Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
- Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Якщо ви можете доповнити аналіз роману Пантелеймона Куліша лишайте інформацію в коментарях.
Статья очень интересная, большое спасибо автору(ам).
очень очень очень очень интересный материал огромное спасибо
Всё супер, но пожалуйста исправте ошибку ”…од бога.” Слово Бог всегда с большой буквы, потому, что Бог наш творец….
Чушь
Є ще міфологічні боги,часто слово бог вживають під іншим значенням аніж саме Бог-наш творець…Тому все добре.
Тут саме йдеться за Бога -нашого творця.
Я згодна
Книга написана задолго до того момента как слово Бог начался писатьсяс большой буквы (1993г.)
Дуже дякую
Роман “Чорна рада” П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі:
1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних).
2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка).
3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького).
4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама).
5. Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача).
6. Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки).
7. Значення народної моралі.
Остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дає себе знати навіть таким, здається, пропащим людям, як Брюховецький. Він готовий убити Сомка в бою, але не може зарізати зв’язаного, беззбройного гетьмана. Про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять Кирила, думаючи, що він іде вбивати ув’язненого Сомка. Запорожці-“харцизяки” здерли з полоненого Якима і пояс, і жупан, і сап’янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. Такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного українця є добре начало.
Додайте ось це, будь ласка!