“Чорна Рада” аналіз

Роман “Чорна рада” аналіз допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет, композиція твору. Це допоможе скласти літературний паспорт твору.

“Чорна рада” Куліш аналіз твору (паспорт)

Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”

Автор: П. Куліш
Рік: 1857
Літературний рід: епос

Літературна течія – романтизм

Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка

Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році

Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

 У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.

Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.

Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна.

Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.

Проблематика “Чорна Рада”

• Історична доля України
• Взаємини між панством та біднотою
• Стосунки між Україною та Росією
• Вірність обов’язку, козацька честь
• Місце Запорозької Січі в історії України
• Любов і ненависть
• Вірність і зрада
• Батьки і діти
• Історична постать і сучасність
• Цінність людського життя
• “Усякому єсть своя кара і награда од бога”

Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.

Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.

Головні герої “Чорна Рада”

• Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник ,
•  Павло Тетеря – правобережний гетьман
•  Васюта Золотаренко – ніжинський полковник,
• Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо­розької Січі
• московський князь Гагін,
• Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман ( НЕ є історичною особою);
• полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму.
• Петро Шраменко – його син;
• Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора,
• Меланія дружина Михайла Череваня і доч­ка Леся
• Божий Чоловік
• Матвій Гвинтовка
• Вуяхевич

Сюжет “Чорна Рада”

Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шра­ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — зна­йомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викраден­ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет­ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення об­дуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — од­руження Петра ІІІраменка й Лесі.

Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» – Шрам із сином на хуторі Хмарище – двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – вибори гетьмана в Ніжині – Кирило Тур прагне визволити Сомка

Композиція “Чорна рада”

Твір містить 18 розділів.
Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

• Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
• Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
• Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
• Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Якщо ви можете доповнити аналіз роману Пантелеймона Куліша лишайте інформацію в коментарях.

“Чорна рада” скорочено аудіокнига. П. Куліш