“Чорна Рада” аналіз

чорна рада аналіз Аналіз твору

Роман “Чорна рада” аналіз допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет, композиція твору. Це допоможе скласти літературний паспорт твору.

“Чорна рада” Куліш аналіз твору (паспорт)

Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”

Автор: П. Куліш
Рік: 1857
Літературний рід: епос

Літературна течія – романтизм

Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка

Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році

Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

 У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.

Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.

Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна.

Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.

Проблематика “Чорна Рада”

  • Історична доля України
  • Взаємини між панством та біднотою
  • Стосунки між Україною та Росією
  • Вірність обов’язку, козацька честь
  • Місце Запорозької Січі в історії України
  • Любов і ненависть
  • Вірність і зрада
  • Батьки і діти
  • Історична постать і сучасність
  • Цінність людського життя
  • “Усякому єсть своя кара і награда од бога”

Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.

Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.

Головні герої “Чорна Рада”

  • Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник ,
  •  Павло Тетеря – правобережний гетьман
  •  Васюта Золотаренко – ніжинський полковник,
  • Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо­розької Січі
  • московський князь Гагін,
  • Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман ( НЕ є історичною особою);
  • полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму.
  • Петро Шраменко – його син;
  • Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора,
  • Меланія дружина Михайла Череваня і доч­ка Леся
  • Божий Чоловік
  • Матвій Гвинтовка
  • Вуяхевич

Сюжет “Чорна Рада”

Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шра­ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — зна­йомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викраден­ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет­ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення об­дуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — од­руження Петра ІІІраменка й Лесі.

Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» – Шрам із сином на хуторі Хмарище – двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – вибори гетьмана в Ніжині – Кирило Тур прагне визволити Сомка

Композиція “Чорна рада”

Твір містить 18 розділів.
Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

  • Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
  • Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
  • Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
  • Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Якщо ви можете доповнити аналіз роману Пантелеймона Куліша лишайте інформацію в коментарях.

“Чорна рада” скорочено аудіокнига. П. Куліш

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Егор

    Яка історична подія твору ?

    Відповіcти
    1. Анон_ас

      Чорна рада в Ніжині, 1663 р.

      Відповіcти
  2. Саміра

    Дякую за зрозумілий та погрупований матеріал, легкий та зручний у використанні

    Відповіcти
  3. Вика

    Начал писать в 1840 году, а в 1845 году были написаны первые разделы. В 1857 произведение было закончено

    Відповіcти
  4. Олександра

    Яка основна дія у цьому романі?

    Відповіcти
    1. Оксана

      Идея написана выше

      Відповіcти
  5. Петя

    спасибо

    Відповіcти
    1. я

      чому не державною?

      Відповіcти