“Дума про козака Голоту” скорочено варто прочитати, щоб згадати сюжет відомої української думи про козака, який переміг багатого татарина.
“Дума про козака Голоту” короткий зміст (переказ)
“Дума про козака Голоту” присвячена боротьбі українського народу проти татарських нападників. Події відносяться до XVI—XVII століть.
А в городі Килиї сидить татарин бородатий і промовляє до своєї дружини, що він бачить, як у чистім полі гуляє, козак Голота. Козак названий Голотою, що він бідний, убогий. Одяг на ньому старий, обідраний. Однак він має коня вороного й добру зброю. Татарин хоче взяти козака живцем у полон, щоб потім вихвалятися перед панами—башами.
Татарин збирається і мчить у поле за козаком.
«В город Килию запродати, Перед великими панами—башами вихваляти, І много червоних не лічачи набрати, Дорогії сукна не мірячи пашитати».
Між ними відбувається розмова, з якої видно, що козак не злякався татарина, бо «добре звичай козацький знає». Голота вбиває татарина, переодягається у його багатий одяг, взуває чоботи татарські і, взявши за поводи татарського коня, зі славою повертається у Січ.
“Дума про козака Голоту” характеристика
У думі змальовано поєдинок, у якому козак Голота, людина смілива і відважна, перемагає татарина. Козак належить до запорізької черні, і його портрет, детально змальований в думі. Козак тому й названий Голотою, що він бідний, убогий. Одяг на ньому старий, обідраний. Однак він має коня вороного й добру зброю.
Татарин багатий, але хижий та несправедливий, його портрет яскраво підкреслює риси зажерливого загарбника.
Загалом, портрети відіграють в цій думі надзвичайно важливу роль.
Козак, по своїй суті людина миролюбна, що підкреслено в думі. Козак не займає нікого без особливої потреби, татарин перший нападає на нього. Козак сміливо виходить на поєдинок, бо основним обов’язком для себе вважає оборону Вітчизни. Козак вбиває татарина, а його одяг і коня забирає собі.
Дума відбиває історичні події, що відбулися в другій половині XVI ст. — заселення козаками земель у гирлі Дунаю. Козак Голота — особа не історична, хоч дехто з дослідників безуспішно намагався довести, що образ Голоти історично вірогідний, твердили ніби йдеться про Іллю Голоту — спільника й полковника Богдана Хмельницького, який здобував міста, ходив з козаками на Полісся й Литву з дорученням гетьмана і там у 1649 році при облозі Згола згинув від ворожого меча
Місце дії думи — «поле Килиїмське» — це не абстрактна назва, а цілком конкретна територія, що й досі носить цю назву — рум. Cîmpina Chiliei (тобто поле Килиїмське). Це степовий острів з висотами до 6 м над рівнем моря, витягнутий по лінії північ — південь на румунському боці Сулінського гирла Дунаю. На його північному кінці розташоване місто Стара Кілія (рум. Chilia Veche), саме та Кілія, що й існувала в часи створення думи, а не Кілія, що розташована на українському боці Дунаю. Острів вивищується над навколишньою Дельтою на кілька метрів, відрізняється від неї ґрунтом, рештками степової рослинності (ореться), на ньому досліджено ряд курганів ранньої бронзової доби.
