Ніна Воскресенська “Дивовижні пригоди Наталки в країні часу” скорочено читати
Глава 1, у якій Наталка мріє стати дорослою
Наталка дуже мріяла стати дорослою. Їй здавалося, що доросле життя — це суцільна свобода: можна дивитися телевізор до ночі, не ходити до школи, їсти стільки морозива й солодощів, скільки хочеш, і ніхто не буде тебе примушувати щось робити. Мама казала, що дорослішаєш лише після того, як з’їси пуд солі, але Наталка в це не вірила й хотіла подорослішати без солі.
Одного вечора мама вимкнула телевізор, і сказала доньці робити уроки. Дівчинка пішла в кімнату, сіла за математику, але не могла зосередитися. Уявляла себе дорослою, красивою жінкою, яка йде вулицею у гарній сукні, купує багато льодяників і вражає свою подругу Софійку.
Вечір минув у мріях. Мама нагадала, що вже дев’ята й час спати. Наталка не встигла зробити всі уроки, але промовчала. Вона почистила зуби, із заздрістю глянувши на молодшого братика Петрика, якому ще не треба до школи. Потім все ж лягла спати.
Глава 2, в якій Наталка дізнається про існування четвертого виміру
Вночі Наталку розбудило дивне дзеленчання. Її кімната була залита м’яким зеленим світлом, яке йшло від старого бабусиного годинника. Годинник, що давно не працював і завжди показував шосту, тепер раптом ожив і вказував опівніч. Його дверцята відчинилися, і в кімнату проникла загадкова тінь. Злякавшись, дівчинка хотіла покликати маму, але її зупинив жіночий голос — незнайомка запевнила, що прийшла, щоб виконати Наталчине бажання.
Жінка була дивно одягнена: в розкішній спідниці, старій футболці з кумедним малюнком, в капелюсі, рукавичках і поношених кросівках. Жінка представилась Королевою з Четвертого виміру й сказала, що завітала, бо Наталка щиро мріяла стати дорослою.
Королева пояснила Наталці, що наш світ має кілька вимірів: перший — довжина, другий — ширина, третій — висота, а четвертий — це час. Саме завдяки часу все змінюється. Хоча цей вимір не можна побачити, він дозволяє рухатись у майбутнє. Зрештою Королева нагадала дівчинці про її бажання стати дорослою. Наталка спершу засумнівалась, хвилюючись, як до цього поставиться мама. Та Королева запевнила, що мама лише зрадіє.
Наталка погодилася на пропозицію стати дорослою. Тоді Королева попросила за це бажання — годинник. Наталка вагалася, адже він не її, а бабусин, але зрештою погодилася. У ту ж мить усе зникло: Королева, світло і годинник. Наталка подумала, що це був лише дивний сон…
Глава 3, в якій Наталчина мрія здійснюється
Вранці Наталку розбудив Петрик, думаючи, що вона — мама. Дівчинка здивувалася: її тіло стало дорослим, а капці та одяг стали замалими. Вона зрозуміла, що нічна пригода була не сном — вона справді подорослішала.
Петрик хотів їсти, а мами ніде не було. У холодильнику майже нічого не було, тож Наталка дала братові шматок ковбаси, а потім потягла його шукати маму. Вона взула мамині святкові туфлі на підборах, схопила гаманець і вирушила з Петриком на вулицю. На вулиці дівчинка вирішила втілити свої мрії і купити в магазині все що хоче, але у її кошик потрапляли здебільшого іграшки для Петрика, бо той інакше зчиняв істерику. На їжу грошей майже не лишилось. Додому Наталка з братом повернулися з пакунками, але голодними. Наталка вирішила посмажити яєшню, але, відволіклась на мультики і спалила її. Сусідка злякалася диму, і викликала пожежних.
Глава 4, в якій Наталка вирушає у країну Часу
Після того як пожежники поїхали, залишивши квартиру залиту водою, Наталка засумувала. Вона вже не відчувала радості дорослого життя — виявилося, що готувати їжу, доглядати за меншим братом і розпоряджатися грошима зовсім не просто. Їй стало зрозуміло, що мама мала рацію, кажучи, що не варто поспішати дорослішати.
Заснувши від утоми, Наталка побачила сон. У ньому з’явився Володар Часу й розповів, що Наталка зустрічалася з королевою Хаосу, і тепер має звільнитися від її чарів, бо її мама застрягла в Міжчассі. Щоб усе повернути, дівчинка має вирушити до країни Часу, але пробути там вона може лише 48 годин, інакше вона залишиться там назавжди. Наталка погодилась.
Прокинувшись, вона спершу подумала, що це був лише сон. Але побачила Петрика з книжкою, залишеною Володарем Часу. Вони почали її читати, дізнаючись про країну Часу, її мешканців — секунди, хвилини, години, дні та роки, які жили у п’яти місцях: місті Мрій, палаці Володаря Часу, місті Спогадів, місті Забуття та замку Втраченого Часу. Та коли у їх країні зʼявилася королева Хаосу, то все змінилося. Вона створила власну Сцену — копію справжньої, але повну безладу і тепер хід часу був порушений.
Наталка вирішила вирушити в подорож, щоб врятувати маму і повернути своє дитинство. Вона взяла Петрика з собою, бо лишити вдома малого брата не могла. У момент, коли годинникові стрілки зійшлися на 12, вони промовили заклинання і вирушила з братом до країни Часу.
Глава 5, в якій Наталка і Петрик потрапляють у місто Мрій
Наталка і Петрик потрапляють до фантастичної Країни Часу завдяки чарівному вихору. Опинившись у дивному місті, де все пофарбовано в синій колір, вони розуміють, що мають лише 48 годин, щоб зняти чари злої королеви Хаосу. У Країні Часу чари королеви Хаосу не діяли, тому Наталка знову стала дитиною, на ній висів мамин одяг. Вона зраділа, коли дізналася, що Петрик прихопив її одяг.
У місті Мрій діти знайомляться з жінкою на ім’я День-та-Ніч, яка спершу приймає Наталку за «хвилину» — помічницю, і намагається змусити її до хатньої роботи. Та їх рятує пан Рік, мешканець міста, який пояснює, що дівчинка не хвилина, що вона нетутешня. Пан Рік розповідає, що для зняття чарів потрібно дістатися до Володаря Часу, а це можливо лише за допомогою чарівної мапи. Щоб отримати мапу, Наталка має розв’язати складну задачу про часові пояси, яку їй загадала День-та-Ніч.
Після успішного розв’язання задачі День-та-Ніч неохоче віддає мапу, і діти вирушають до замку Володаря Часу. Рік попереджає їх, що ні за яких обставин вони не мають звертати з дороги.
Глава 6, в якій Наталка і Петрик опиняються в лабіринті королеви Хаосу
Петрик втомився й почав скиглити, але його сестра Наталка не звертала на це уваги, їм потрібно була швидко знайти палац. Щоб заспокоїти брата, дівчинка вирішила розгорнути мапу, однак та впала й несподівано заговорила. Мапа виявилася чарівною, гордовитою й досить балакучою. Вона сказала, що є Чарівною Мапою з поважного роду.
Після вмовлянь Наталки, Мапа повідомила, що палац буде видно за 15 хвилин, а шлях до нього займе ще дві години. Після цього Мапа заявила, що буде спати.
Через 15 хвилин діти побачили палац здалеку, а поруч з основною дорогою — коротший шлях. Попри застереження діти йдуть навпростець. Стежина привела їх до лісу, що виявився темним, зловісним і небезпечним. Вийти з нього вони не могли, шлях назад перегородили хащі. Наталка шкодувала, що зійшла з дороги, а Петрик розплакався.
Тоді озвалася Мапа, обурена, що її поради знехтували. Вона пояснила, що вони потрапили до лабіринту королеви Хаосу. Наталка у відчаї розплакалась. Мапа витерла їй обличчя хустинкою і поклала її до кишені штанів. Раптом звідти почувся голос — це був годинник, який не любив вологу і вимагав, щоб його негайно витягли. Петрик зізнався, що взяв мамин годинник, бо вони прямували до країни Часу. Годинник привітав Наталку в своїй країні.
Він допоміг дітям з Мапою знайти вихід з лабіринту, але вийшли вони не на дорогу, а в Бездоріжжя. Мапа сварила дітей за те, що не слухались її порад. Годинник заспокоїв їх і почав розповідати дітям про Місяць, тиждень і походження семиденного циклу з астрономії стародавніх вавилонян.
Невдовзі вони підійшли до великого муру й річки. Біля брами зібралась урочиста процесія, що намагалася потрапити до міста. Коли міст опустився, Наталка вирішила теж разом з процесією зайти в середину. Діти з якимись мандрівниками перейшли міст і опинилися в пастці. Виявилося, що це замок Втраченого Часу, де прибулих кинули до підземелля й попередили, що зранку їх чекає важка праця.
Глава 7, в якій Наталка знайомиться з Улюбленою Хвилиною королеви
Петрик стояв за муром самотній і розгублений — Наталка зникла, а мапа й годинник залишилися у неї. Він почав плакати, але раптом із кишені почувся голос — це був мамин мобільний телефон, якого Петрик впадково взяв із собою. Мобільник запропонував попросити допомоги у місцевих мешканців. Невдовзі вони побачили чорну карету, з якої вийшла сувора жінка — королева Хаосу. Вона наказала схопити Петрика з Мобом і відвезти до свого замку.
Тим часом Наталка перебувала в підземеллі замку Втраченого Часу. Раптом прокинулася Мапа, яка почала звинувачувати дівчинку у всіх бідах. Однак саме завдяки Наталці відкрився підземний хід, і всі змогли вибратися на волю. Наталка почала шукати брата, але його не було поруч. У цей момент з муру її покликала дівчинка-хвилинка, і Наталку знову схопили охоронці замку.
Наталку привели до Улюбленої Хвилини королеви Хаосу. Вона захоплено розповіла, що Наталка — особлива гостя, бо подарувала чарівного годинника самій королеві, завдяки якому Королева Хаосу і отримала все що хотіла. Дівчинка потрапила до палацу, де побачила стіл із вазочками морозива. Хвиля їла руками й учила Наталку робити те саме. Мапа, яка ховалася в кишені, порадила вдавати, що Наталка така ж, як Хвиля.
Проте раптом з’явилася розлючена королева Хаосу. Вона звинуватила Наталку у зраді, бо схопила її брата Петрика разом із мобільним телефоном — Мобом. Крім того, королева зачинила Годинника Наталки в золотій клітці. Виявилось, у королівстві Хаосу годинники суворо заборонені.
Королева наказала Хвилинці відправити Наталку та її друзів у найглибше підземелля, а що з ними робити — вирішить завтра.
Глава 8, в якій Годинник розповідає про таємницю королеви Хаосу
У підземеллі Наталка звільняє Годинника, він налякано вибачається перед Мапою. Та сердиться, але все ж підказує, як знайти вихід із підземелля: треба тупнути посередині кімнати. Наталка не дослухала до кінця й опинилася разом із Годинником і Мапою в дзеркальній кімнаті. Мапа не знає, як звідти вибратися, але Годинник розповідає, що почув розмову королеви Хаосу: чарівний годинник захований саме тут. Щоб вийти, треба розгадати шифр із дзеркал, які показують час. Наталка має це зробити, інакше вони залишаться в пастці назавжди.
Тим часом Петрика утримують у підземеллі разом із мобільним телефоном — Мобом, який зрадницьки намагається вислужитися перед королевою. Королева Хаоса злиться, бо Наталка втекла з підземелля і вкрала годинник. Вона хоче дізнатися від Петрика про плани сестри, але той нічого не кажею
А Моб пропонує Королеві план: Наталка повернеться, якщо дізнається, що її брату щось загрожує. Королева погоджується й складає план, який допоможе заманити Наталку в замок. Коли Королева помічає, що Моб показує час, то в люті відкидає його. Моб розряджається. Петрик ховає його в кишеню, поки королева й охоронці не помітили. Після цього хлопчика знову замикають у темній коморі.
Глава 9, в якій Наталка потрапляє в Драконові гори
Наталка не могла повірити, що розгадала загадку про час і відкрила схованку з чарівним годинником, за яким і був вихід із замку королеви. Та радість затьмарила буркотлива Мапа — вона дорікала, що тепер вони опинилися на Бездоріжжі, і не знають як дістатися до замку Володаря Часу.
Несподівано з’явилась Хвиля — улюблена служниця Королеви Хаосу — і попередила про засідку. Наталка захотіла їй довіритись, попри недовіру Мапи. Хвиля обіцяла провести їх безпечно й завоювала довіру дівчинки. Вона повела їх через Бездоріжжя, але в її очах блиснули злісні вогники — Хвиля насправді хотіла заманити Наталку в пастку, щоби догодити королеві.
Згодом Хвиля запропонувала втомленій Наталці спіймати Метелика Бажань. Наталка побігла за ним, а чарівний годинник дала потримати Хвилині. Дуже довго Наталка бігала за Метеликом, але не могла його спіймати. Знесилена дівчинка впала на землю. Тоді метелик сам заговорив з нею й зізнався, що він — Метелик невиконаних бажань. Він сказав Наталці, що в життя потрібно сподіватися треба лише на себе, і щастя дається лише працею.
Наталка зрозуміла, що Хвиля зрадила її й зникла з годинником. Дівчинка була розгублена й засмучена, але отримала підтримку від Годинника й Мапи. Вони зрозуміли, що опинилися біля Драконових гір, де, за легендою, спить страшний Дракон, який поглинає час. Годинник розповів історію про те, як Володар Часу приборкав його, відібравши силу й замкнувши в чарівному годиннику. Цей годинник не можна заводити, інакше Дракон прокинеться.
Наталка зрозуміла, що Королева Хаосу хоче здобути силу Дракона. Вона починає усвідомлювати свою відповідальність і шкодує, що ненавмисно допомогла ворогові.
Глава 10, в якій з’являється Іржа
Наталка щодуху поспішала, щоб попередити Володаря Часу про небезпеку. Дорогою вона почула крик про допомогу — це була Хвиля із чарівним годинником, яка запевняла, що загубила Наталку. Дівчинка, попри підозри, допомогла їй вибратися з яруги, але сама послизнулася й упала вниз. За нею впала і Хвиля.
На дні яруги вони не знайшли чарівного годинника, бо його забрали слуги Іржі. Дівчата вирушили до печери й були захоплені маленькими істотами. Їх привели до Іржі — величезного рудого створіння. Хвиля переконала Іржу, що вони з Наталкою — гості королеви Хаосу. Іржа зацікавилася годинником, бо для неї це був справжній делікатес, не те що ржаві цвяхи.
Щоб врятувати годинник, Хвиля збрехала, що він небезпечний, бо поглинає час і за нього обіцяна велика нагорода. Іржа дозволила забрати годинник. Тоді Наталка пішла за ним на кухню, де знайшла його цілим і неушкодженим. Повернувшись, вона побачила, що Іржа отримала натомість смачні цвяхи й була дуже задоволена. Іржа відправила Хвилю на кухню, а сама покликала Наталку.
Вона зізналася, що не вірить Хвилі й що та діє за наказом королеви. Іржа вирішила допомогти Наталці, бо їй дуже сподобалась рудоволоса дівчинка. Вона розповіла, що служить королеві Хаосу, бо та годує її годинниками — Іржа їх обожнює, особливо з підливою з плісняви.
Іржа пообіцяла Наталці показати найкоротший шлях до палацу Володаря Часу. Це був Примарний міст, який був за пагорбом. Його можна перейти тільки тоді, коли щиро віриш у його існування — сумніви знищують міст, і тоді людина потрапляє в течію Часу.
Наостанок Іржа попросила Наталку не довіряти Хвилі, бо вона таки служить королеві.
Глава 11, в якій Наталка, нарешті, дістається до палацу Володаря Часу
Наталка біжить до пагорба й бачить не міст, а величезного кота. Закривши очі, вона уявляє міст, і він з’являється. Але кіт не пускає її без квитка, бо він — наглядач мосту. Налякана Наталка не знає, що робити й згадує про Мапу й Годинника. Повернувшись, вона знаходить лише Мапу, яка розповідає, що Годинника викрали слуги Іржі.
Разом вони вирушають визволяти Годинника. Виявляється, Мапа завжди знала дорогу, але раніше приховувала це. Наталка ображається, і Мапа вибачається за недовіру. Раптом з’являється Хвиля й приносить годинника, запевняючи, що він і чарівний. Тепер у них два чарівних годинника, але який із них справжній Наталка не знає. Хвиля також витягає ще одного Годинника — їхнього друга, і запевняє, що врятувала його від Іржі. Насправді його ніхто не рятував, але усі поспішають, тому його ніхто не слухає.
Наталка вирішує йти до палацу Володаря Часу, але згадує про кота біля мосту. Мапа каже, що знає його — це її старий приятель. Кіт неохоче пропускає Наталку з друзями через міст.
Наталка йде мостом, а Хвиля не бачить нічого під собою й стоїть на березі. Дівчинка хоче допомогти, але Мапа забороняє — час Хвилі ще не настав та і вона не довіряє їй. Годинник же звинувачує Хвилю в тому, що вона завадила йому підслухати розмову Королеви Хаосу і Іржі, бо забрала його й побігла. Виявляється він був золотим і рятувати його від Іржі було не потрібно. Він впевнений, що Хвиля дурить Наталку. Дівчинці важко в це повірити, але Мапа нагадує: у країні Часу діють чіткі правила, і Хвиля повинна чекати. Вони йдуть мостом.
Хвиля намагається втримати Наталку, обіцяючи розповісти, де її брат. Але дівчинка вже відійшла й не чує. Потім вона згадує, що у Хвилі залишився чарівний годинник, і повертається за нею. Хвиля радіє, що Наталка не залишила її. Разом із Мапою й Годинником вони переходять Примарний міст і бачать палац Володаря Часу.
Глава 12, в якій Наталка з Петриком повертаються додому
Наталка, разом із Мапою, Годинником і Хвилею, опинилася біля палацу Володаря Часу. Хвиля попросила затриматися, щоб погуляти садом. Наталка погодилася, хоча Мапа й Годинник були проти. У саду Хвиля підвела дівчинку до чарівних квітів, які приспали її. Насправді Хвиля виконувала наказ королеви Хаосу — заманила Наталку й заволоділа чарівним годинником. Королева за це її дуже хвилила.
Коли Наталка заснула, Мапа непомітно помчала до палацу Володаря часу по допомогу. Згодом дівчинка прокинулася у палаці Володаря Часу і дізналася, що проспала аж 12 годин через «сонні лілеї». Виявилося, що королева Хаосу хотіла видати Хвилю за Наталку, аби викрасти ключ до годинника, який стримує пробудження Дракона Часу. Та Хвиля передумала, бо подружилася з Наталкою й не захотіла її зраджувати.
Королева Хаосу прийшла до Володаря Часу і поставила умову: або він віддає ключ, або вона розіб’є годинника. Та Володар сказав, що той годинник не чарівний, а звичайний. У гніві королева його розбила, але нічого не сталося. Справжній чарівний годинник Хвиля заховала у квітах, і він залишився неушкодженим.
Наталка була вражена почутим. До неї підійшов Володар Часу й повідомив, що Наталці час додому. Дівчинка не могла повернутися додому без брата Петрика, але з’ясувалося, що Хвиля вже забрала його з Замку Втраченого часу. Щасливі брат і сестра зустрілися, і Володар повів їх до великої зали, де був чарівний глобус. Раніше він показував, що відбувається у світі, але тепер зламався через безлад, спричинений Королевою Хаосу. Володар Часу пояснив, що час зупинився, і тільки людина з реального світу може відновити порядок. Наталка погодилася допомогти.
Їй дали завдання впорядкувати одиниці часу, місяці року та дні тижня. Вона успішно з ними впоралася. Володар Часу подарував їй бабусин годинник із ключиком, в якому вже не було чарівної сили, але він знову запрацював як звичайний годинник. Наталку й Петрика відправили додому.
Прокинувшись, дівчинка подумала, що все це був лише сон. Але коли мама показала їй старий годинник, який знову цокав, Наталка зрозуміла: усе було насправді. Петрик нічого не розповів мамі, але зрадів, коли мама сказала, що віднесе свій мобільний телефон у магазин, щоб замінити на інший, бо той був ненадійний.
Того ранку Наталка радісно й швидко зібралася до школи — тепер вона розуміла цінність часу, не хотіла втрачати жодної хвилини марно. Мама підмітила, що Наталка стала дорослою, і дівчинка налякалася, побігла до дзеркала перевірити чи не виросла вона знов. Та мама пояснила, що справжня дорослість — це відповідальність, а не вік. Наталка вирішила не розповідати про свої пригоди — адже дорослі все одно не повірять у чарівні країни.
Автор переказу – Гнатюк Юлія
Авторські права на опублікований матеріал належать сайту dovidka.biz.ua.
