Джонатан Свіфт біографія скорочено українською розповість про життя та творчість ірландського письменника-сатирика.
Джонатан Свіфт біографія коротко
Свіфт відомий як автор твору «Подорож Гуллівера». Він був деканом (настоятелем) собору Святого Патріка в Дубліні.
Джонатан Свіфт народився 30 листопада 1667 в Дубліні (Ірландія) в небагатій протестантській родині. Його батько був суддівським чиновником, він помер, коли син ще не народився, і сім’я жила в бідності.
Вихованням хлопчика займався дядько Годвін, з матір’ю він майже не зустрічався. Після школи він вступив у Трініті-коледж Дублінського університету (1682), який закінчив у 1686 році. В результаті навчання Свіфт здобув ступінь бакалавра з гуманітарних наук.
З початком війни в Ірландії Свіфт на два роки перебрався до Англії, де працював секретарем заможного дипломата – Вільяма Темпла.
У 1690 році він повернувся до Ірландії, хоча пізніше неодноразово відвідував Темпла. Свіфт починає писати вірші.
У 1692 році Свіфт отримав звання магістра в Оксфорді, а в 1694 році прийняв духовний сан англіканської церкви. Він був призначений священником в ірландське селище Кілрут. Однак незабаром Свіфт, втомившись від служби, повернувся на службу до Темпла.
Працюючи у Темпла Свіфт познайомився з дочкою служниці Естер Джонсон, якій було всього 8 років. Коли вони вперше зустрілися, вона була на 15 років молодше Свіфта, але попри різницю у віці, вони стали коханими до кінця своїх днів. Він був наставником та вчителем для дитини, і дав їй прізвисько «Стелла». По досягненні Естер повноліття, вони підтримували досить близькі, але неоднозначні відносини, які тривали аж до смерті Джонсон.
У 1699 році помирає Темпл. Свіфт ненадовго залишився в Англії, щоб завершити редагування мемуарів Темпла.
Свіфт не зміг знайти собі роботу в Англії, в 1700 році його призначили служителем собору Святого Патрика в Дубліні.
Наступні 10 років він займається садівництвом, проповідує та доглядає за будинком, наданим йому церквою. Також він знову починає писати. Його перший політичний памфлет називався “Роздуми про чвари і незгоди між вельможами та простим народом в Афінах і Римі”.
1702 року Свіфт здобув ступінь доктора богослов’я в Триніті-коледжі.
У 1704 році Свіфт анонімно публікує твір «Казка бочки» і памфлет «Битва книг». «Бочку», яка стала досить популярна в громадських масах, жорстоко засуджували в церкві Англії. Нібито, він піддав критиці релігію, але насправді Свіфт всього-лише пародіював гордість. Тим не менш, його твори здобули йому репутацію в Лондоні, і коли в 1710 році торі прийшли до влади, вони попросили Свіфта стати редактором їх консервативного тижневика (англ. “The Examiner”). Через деякий час він повністю поринув у політичне середовище і почав писати одні з найбільш різких і відомих політичних памфлетів, включаючи такі як «Поведінка союзників» і «Атака на вігів». Присвячений в ближнє коло уряду торі, Свіфт викладає свої особисті думки і почуття в безлічі листів до своєї коханої Стелли. Пізніше ці листи увійдуть в його книгу «Щоденник для Стелли».
Коли він побачив, що торі скоро будуть повалені з влади, Свіфт повернувся до Ірландії. У 1713 році він був призначений деканом собору Святого Патріка.
Під час служіння в соборі Святого Патрика в Дубліні, Свіфт починає працювати над своїм, згодом, найзнаменитішим твором.
У 1726 році виходять перші два томи «Мандрів Гуллівера»; інші два були опубліковані в наступному році. Книга стала популярна і часто перевидавалася.
У 1728 році померла Стелла (Естер Джонсон). Фізичний і душевний стан Свіфта погіршився. Та його популярність продовжувала зростати. В 1729 році Свіфту було присвоєне звання почесного громадянина Дубліна, виходять його зібрання творів: перше в 1727 році, друге – в 1735 році.
У 1742 році після інсульту Свіфт втратив мову і (частково) розумові здібності, після чого був визнаний недієздатним.
А 19 жовтня 1745 Джонатан Свіфт помер. Він був похований у центральній наві собору Святого Патріка поряд з могилою Естер Джонсон.
Очень много ошибок.