“Фах” Айзек Азімов Переказ

Айзек Азімов “Фах” стислий переказ

У повісті “Фах” Айзек Азімов описує суспільство на Землі у 66 столітті, де всі діти отримують знання через нейрокомп’ютерний інтерфейс. Також Земля є постачальником спеціалістів для Зовнішніх світів.

Найголовнішими подіями у житті дитини є:

• День Читання — дата у вересні, коли діти 8-ми років отримують навички читання;
• День Освіти — дата у листопаді, коли підлітки 18-ти років отримують певну Освіту із стрічки з професійними знаннями;
• Олімпіада — відбувається у травні, коли підлітки, що отримали Освіту, змагаються за вакансії запропоновані представниками Зовнішніх світів.

Освіта, яку отримують підлітки, вибирається в результаті аналізу їх мозку і її неможливо змінити. Звичайне навчання вже давно не застосовується, оскільки воно довготривале і не могло гарантовано забезпечити потребу у спеціалістах для багаточисельних колонізованих планет. Для підлітка після отримання Освіти, залишитись на Землі вважається професійним провалом.

Джордж Плейтен мріяв стати програмістом, оскільки попит на них у високорозвинутих колоніях зробив цю професію престижною. Після Дня Читання він читав набагато краще за інших дітей і, щоб збільшити свої шанси на визначення придатності його мозку до цієї професії, потайки читав книги про комп’ютери. Отримання знань традиційним шляхом вважалося недоцільним заняттям, оскільки могло не співпасти з професією, до якої найкраще пристосований мозок.

На День Освіти йому несподівано повідомили про неможливість його мозку отримати будь-яку Освіту. Його помістили у спеціальний заклад, де він проводить час у роздумах і за читанням книг.

Через рік Джордж вирішує втекти, щоб звести рахунки із лікарем, що повідомив йому про його непридатність до професій.

Заодно він відвідує Олімпіаду у Сан-Франциско, де бере участь у змаганнях його однокласник Тревіліян, що отримав Освіту «з кольорових металів». Тревіліян показує поганий результат, оскільки, як він повідомляє Джорджу, у його стрічці не було даних про спектрограф Бімена, а тільки про попередню модель. Тому Тревіліян приймає невигідну пропозицію, щоб не залишитись на Землі. Розсерджено він запитує Джорджа, яку той отримав Освіту і між ними спалахує бійка.

Від полісмена Джорджа рятує незнайомий професор Ладислас Інженеску. На прохання Джорджа він влаштовує йому зустріч із високопосадовцем Новії — найпрестижнішої колонії.

Новіанин скаржиться на вузьку спеціалізацію та високу вартість спеціалістів з Землі, але відмовляється від пропозиції Джорджа організувати навчальний процес на Новії, оскільки в колоніях немає ресурсів, які потрібно було б багато років витрачати та ще й без гарантії результату.

Розчарований Джордж повертається до свого закладу і дізнається його справжню назву — Інститут вищої освіти. Тут збирають людей, які мають бажання та настирливість розвивати науку. Джордж був під наглядом інституту ще зі свого Дня Читання. Його втеча не була зупинена, оскільки була визнана корисною для усвідомлення ним необхідності справжнього навчання. Наприклад, під час втечі Джордж зрозумів, що Бімен, людина яка створила нову модель спектрографа, та й люди, що створили всі існуючі стрічки, не отримували власну освіту зі стрічок. Це все були люди здатні мислити оригінально.

Доглядачі Джорджа в інституті були соціологами, психологами, істориками — теж людьми здатними до оригінального мислення, але вони врешті отримали Освіту за допомогою стрічок, оскільки не виявили такого бунтарського бажання отримати освіту самотужки і винаходити щось нове.

“Фах” детальний переказ

Це історія про те, що вісімнадцятирічний юнак дізнається, що не може отримати професію, записавши знання на підкірку мозку. Він вважає себе недоумкуватим, але потім розуміє, що став одним з обраних.

У творі розповідається про далеке майбутнє. На початку 64-го століття вчені визначали схильність людини до котроїсь професії, тому оцінювали індивідуальні особливості мозку. Знання записували на підкірку мозку з використання спеціальних носіїв інформації – освітніх стрічок.

Класичної системи освіти вже не існує. Її замінили два дні – День читання і День освіти. У День читання всім 8-річним дітям записувалося вміння читати і писати, в День освіти 18-річні особи таким же чином отримували якусь професію і ставали дипломованими фахівцями.

Після Дня освіти відбувалася Олімпіада, де змагалися представники різних професій. Ті хто здобував перемогу летіли працювати на найрозвиненіші планети класу А.

Джордж Плейт пам’ятав свій День читання до дрібниць. Батьки хлопця у такий важливий день хвилювалися навіть більше, ніж він сам. Тато Джорджа бу дипломованим трубопрокладчиком. Він працював на Землі, де жила велика частина кожного покоління. На інші планети відправляли лише «найостанніші моделі висококваліфікованих фахівців». Батьки мали надію, що хоча б їх дітям пощастить, тому вже з Дня читання видивлялися в них ознаки геніальності.

Батько Арманда Тревельяна, друга і сусіда Джорджа, дипломований металург, працював на Діпоріі, планеті, що мала зв’язки тільки з Землею. Вже на пенсії він повернувся на Землю, аби у його сина був шанс «потрапити на будь-який з світів».

Деякі люди люблять демонструвати успіхи саме перед своїми друзями дитинства і знайомими, а не перед усією іншою Всесвіту. Арманд з самого дитинства вірив, що його відправлять на Новію, що була однією з найбагатших планет всесвіту. Хлопець не мав сумніву, що йому вдасться задумане.

Був дощовий вересневий день. Дітей, яким виповнилося 8 років, зібрали в міському Будинку освіти, обстежили, виконали необхідні аналізи. Після того лікар дослідив мозок Джорджа і дивно насупився, коли поглянув на результати. Після цього Джорджу одягли обтічний шолом, і далекий голос довго щось шепотів йому. Після процедури Джордж зрозумів, що вміє читати. У 18 років Джордж став смаглявим юнаком середнього зросту,  і вже забув, що було в День читання 10 років тому.

Було 1 травня, і молоді люди знову прийшли до Будинку освіти для того, щоб отримати професію. Арманд мріяв стати металургом, адже «метал буде існувати завжди». Джордж прийняв рішення стати програмістом, тому що ця професія актуальна століттями і так буде й надалі, а хороший програміст неминуче потрапляв на Новію.

Друзі не мали поняття, до якої професії найбільш пристосований їх мозок, але Джордж робив все, щоб бути програмістом. Він таємно читав підручники з програмування, математики та електроніки, аби завчасно адаптувати свій мозок для цієї професії, і був на 100% впевнений, що неодмінно полетить на Новію.

Процедуру оцінки мозку проводив доктор Антонеллі. Він довго вивчав результати досліджень з Дня читання, а потім почав запитувати Джорджа, чому він вибрав програмування, адже звичайно люди боятися вибирати конкретну професію.

Врешті-решт Джордж зізнався, що читав книги з програмування. Доктор Антонеллі був здивований, та потім повідомив, що такі заняття не можуть змінити фізичний пристрій мозку. Після додаткових досліджень стало відомо, що мозок Джорджа не пристосований для «накладення на нього яких би то ні було знань», хоча його інтелект був вище середнього.

Джорджа відправили в спеціальний притулок, де всі вчилися по книгах. Його батькам сказали, що Джордж отримав «спеціальне призначення». До нього ставилися добре, як до хворого, але Джордж був певен, що це все провина доктора Антонеллі, який помстився йому за самовпевненість.

Джорджа був пригнічений, він відмовиляся їсти. Його годували через крапельницю, сховали гострі предмети і поселили в його кімнаті флегматичного нігерійця Халі Омейні, який діяв на Джорджа заспокійливо. Згодом, нудьгуючи, Джордж все ж взяв в руки книгу.

Книги тут були для того, аби їх читали й перечитували.

Омейні показав Джорджу «притулок для недоумкуватих», в якому жило 205 чоловік. Джордж дізнався, що на Землі таких притулків тисячі. У цьому жили хлопці, але були й притулки і для людей старшого віку, і такі місця, де чоловіки і жінки жили разом.

Джордж почав вивчати програмування, працював в парку, допомагав на кухні і навіть отримував невелику платню, але примиритися зі своїм положенням не міг. Минув березень, а разом з ним – Олімпіада. Джордж вирішив шукати доктора Антонеллі, щоб дізнатися правдуі.

Насильно утримувати Джорджа ніхто не намагався. На стратоплані він прилетів в Сан-Франциско, найближчу столицю Олімпіади. У місті було багато людей, всі стежили за змаганнями, робили ставки. Джордж зробив висновок, що всі ці люди також нічого не досягли, хоча і були дипломованими фахівцями.

Джорджу побачив оголошення з інформацією про змагання металургів. Новія – була замовником змагань, а одним з учасників був Арманд Тревельян. Джордж пішов до залу, де проходили змагання серед металургів. У черзі біля входу з ним заговорив сивий чоловік у старомодному светрі. Він же був його сусідом в залі.

Арманд програв тільки через те, що в їх невелике місто привезли застарілі стрічки – він не знав як працює новий апарат, яким користувалися на змаганнях. Джордж вийшов із залу, дочекався Арманда, і гукнув його.

Арманд приймав участь в Олімпіаді вже другий раз і розумів, що потрапити на Новію не вийде. Джордж запитав, чому б йому самому не вивчити будову нового апарату, адже основні знання у нього є. Арманда розізлила цю пропозицію, він не вірив, що знання можна знайти з книги. Він почав вимагати, аби Джордж зізнався, яку професію отримав.

Їх сварку, що мало не переросла у бійку, помітив поліцейський. Він попросив у Джорджа показати посвідчення, яке видавалося тільки разом з дипломом. Документів у хлопця не було. Врятував Джорджа Сивий, який назвав його своїм гостем. Це був Ладіслас Інженеску – дипломований історик,якийі відвіз Джорджа в номер готелю.

Поліцейський розмовляв з Інженеску дуже шанобливо, і Джордж зробив висновок, що історик – важлива людина, а  він приїхав в Сан-Франциско саме для того, щоб знайти впливову людину і домогтися переоцінки своїх здібностей.

Джордж здався Інженеску, який спеціалізувався в соціології, цікавим об’єктом дли спостереження. Історик захотів йому допомогти. Він пояснив Джорджу, що історія ділитися на безліч розділів, і соціологія – тільки один з них.

З минулим ніколи не буває покінчено <…>. Воно пояснює сьогодення.

Інженеску розповів, чому на Землі виникла саме така система освіти. Коли почалася ера міжзоряних польотів і колонізація планет, з’явилася гостра нестача фахівців. Навчити людей традиційним способом, за допомогою книг, необхідно було довго, а це булоі невигідно. Стало зрозуміло, що класична система навчання значно уповільнювала освоєння космосу.

Зміни почалися, коли вчені винайшли новий спосіб передачі знань. На Земля почали готувати мільйони фахівців і почалося «заповнення Всесвіту». Тепер Земля експортувала не лише дипломованих фахівців, а й освітні стрічки, які забезпечили «єдність культури для всієї Галактики».

При виїзді фахівців дотримується «рівновага статей» – емігранти створюють сім’ї та заселяють нові планети. Так люди сприяють зростанню населення у різних світах. Від цього експорту залежить економіка Землі, тому щороку випускаються нові освітні стрічки, які мало відрізняються від старих.

Інженеску хотів би вивчати Джорджа, і той дав згоду за умови, що соціолог познайомить його з представником Новії. Лекція Інженеску допомогла Джорджу подивитися на його проблему з іншої точки зору. У хлопця з’явилася  ідея, яка могла привести його на Новію.

Інженеску по відеофону мав розмову з новіаніном, який нарікав на те, що Земля викачує з них гроші, випускаючи нові моделі фахівців, які мало відрізняються від старих. Тоді Джордж запропонував  доучувати застарілих фахівців за допомогою книг, замість того, щоб купувати нових; хлопець запропонував допомогти в створенні системи освіти на Новії.

Джордж хотів переконати новіаніна, що навчальні стрічки шкідливі, бо вони відучують людей самостійно мислити, чим тільки розсмішив його. Новія, як і решта планет не могла собі дозволити багато років навчати і утримувати тих, чиї знання до моменту закінчення навчання все одно втратять актуальність.

Джордж запанікував, коли зрозумів, що його план провалився. До того ж виявилося, що Інженеску добре знає, хто він, а за дверима вже чекали поліцейські.

Джорджа повернули до притулку. Прокинувшись, Джордж зрозумів, що помилявся. Він хотів зібрати на Новію групу молодих людей, щоб вчити їх по книгам, але ж такі навчальні заклади – «притулки для недоумкуватих» – вже існують тут, на землі. Товариш Джорджа, нігерієць Омейні, сказав, що насправді цей заклад називається «Інститут вищої освіти».

Джордж зрозумів, що мав обмежену точку зору. Раніше він не розумів, що мають існувати люди, які б винаходили нові механізми та створювали освітні стрічки для тисяч планет. Але такі особи не можуть отримувати освіту  «через зарядку» – це відучує творчо мислити і винаходити, тому вони змушені вчитися по-старому.

Десь має бути кінець. Десь мають бути чоловіки і жінки, що могли самостійно думати.

Виявляється, що весь цей час за Джорджем стежили, а Інженеску був співробітником Інституту і займав важливу посаду в уряді. Джорджа відпустили, щоб він побував у Антонеллі, дав вихід своїм емоціям і почав мислити.

Можна визначити, чи має людина схильність до архітектури або столярства, але неймовірно важко знайти особу, здатну до творчого мислення. Було лише кілька простих прийомів, які дозволяли знайти людей, що володіли таким талантом. Їх знаходили в День читання, перевіряли в День освіти, і тих, хто справді мав талант, відправляли в притулок.

Таких творчих осіб було «приблизно один на десять тисяч». Та не  всі, хто опинявся в притулку могли винаходити, тому для них влаштовувалося останнє випробування. Люди, які змирилися зі своєю «неповноцінністю», ставали істориками, соціологами, психологами, прогнозистами і становили «другий ешелон». Бунтарі, що не могли змиритися, ставали тими, хто рухав вперед прогрес. Саме тому Джорджу не повідомили про його положення.

Не можна ж сказати: «Ти можеш творити. Так давай, твори». Набагато краще почекати, поки людина сама зрозуміє, що може творити, і почне цим займатися..

Звичайні люди нічого не знали про притулки, адже це змусило б їх відчути себе невдахами. А кожна особа має знайти своє місце в суспільстві та стати “дипломованим спеціалістом”.

Азімов “Фах” аудіокнига (скорочено)