В цій статті розглянемо що таке пам’ять, види пам’яті.
Фізіологічні механізми та види пам’яті
Пам’ять – це властивість нервової системи зберігати у закодованому вигляді інформацію, яка за певних умов може бути виведена із цієї системи без порушення властивостей і характеру запису.
Фізіологічний механізм онтогенетичної пам’яті полягає у формуванні, фіксації, збереженні і за необхідності відтворенні тимчасових зв’язків.
Види пам’яті:
– короткочасна пам’ять (секунди-хвилини);
– сенсорна пам’ять (0,1-0,5 с) – сенсорні сліди відіграють важливу роль під час читання, сприйняття чужої і власної мови;
– первинна пам’ять (від 1 до кількох десятків секунд);
– довготривла пам’ять (години-роки);
– вторинна пам’ять (від десятків хвилин до місяців і років) – асоціативна пам’ять;
– третинна пам’ять – забезпечує тривале зберігання інформації першочергового значення (професіональні дані, навички читання, письма, професійні навички).
В основі довготривалої пам’яті лежать досить складні структурно-хімічні перетворення на системному і клітинному рівнях головного мозку.
Класифікацію видів пам’яті запропонував І.С. Бериташвілі (1975). Він розрізняв образну, умовно-рефлекторну і словесно-логічну пам’ять.
Образна пам’ять людини і тварини – збереження і репродукція олноразового сприйняття життєвоважливого об’єкта.
Емоційна пам’ять – відтворення пережитого раніше емоційного стану при повторному впливі подразників, які зумовили первинне переживання цього стану.
Умовно-рефлекторна пам’ять проявляється як відтворення умовних рухових та секреторних реакцій чи завчених звичних рухів, коли минув тривалий час після їхнього утворення.
Словесно-логічна (семантична) пам’ять – пам’ять на словесні сигнали, які позначають як зовнішні об’єкти та події, так і внутрішні переживання і свої власні дії.
Динамічний стереотип – це послідовний ланцюг умовно-рефлекторних актів, які здійснюються у певному порядку і в певний час. Завдяки утворенню ланцюга певних реакцій кожна попередня діяльність організму є умовним подразником для наступної.
Вироблення стереотипу – приклад складної синтезуючої діяльності кори головного мозку.
Приклади динамічних стереотипів. Динамічний стереотип – основа вироблення умінь і навичок, звичок, режиму дня. Ходьба, біг, стрибки, катання на лижах, письмо – це навички, в основі яких лежить утворення динамічних стереотипів у корі великих півкуль мозку. Стереотипи зберігаються упродовж багатьох років і становлять основу поведінки людини.
Фізіологічною основою динамічного стереотипу є наявність зв’язків між корою великих півкуль і підкіркою. Чим частіше підкріплюється певний зв’язок, тим міцніший динамічний стеротип. Динамічний стереотип важко виробляється і важко піддається змінам.
