У творі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” Панас Мирний використовує дуже багато фразеологізмів. Розглянемо найбільш популярні фразеологізми, що зустрічаються у творі.
Фразеологізми з твору “Хіба ревуть воли, як ясла повні”
Яблучко від яблуньки недалеко одкотиться …
Та не в тім, братця, сила, що кобила сива!
Мов хто на його відро холодної води вилив, опустився на своє місце, підпер рукою голову – затих;
Упала ця вістка, як грім, на Чіпчину голову …
Не вспіли з «викупними грамотами» управитись, насилу накинули кріпакам землі, котрих вони тепер, як огню, боялися, щоб, бува, з землею не вернулася неволя, як підскочило земство, з виборами, з радами;
Чіпка, як три дні не їв …
Гаряча мова розпалила гарячу кров Порохову; засвітив огонь у його старих очах – і він написав Чіпці жалобу.
Як прочитала її козацька старшина, то голову й руки опустила;
Чіпка стояв, повісивши голову, коло порога…
Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся?;
А він – таке плете, що й на голову не налізе!
Ой, ні! Життя, — що стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши.
Також у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” часто використані такі фразеологізми:
- лиха година (10 разів)
- заливати сала за шкуру;
- довести до розуму;
- заливати очі (споювати кого-небудь):
- хоч вовків гони;
- гострими язиками (влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова)
- за розум узявся;
- баньки витріщити
- зціпивши зуби (4 рази)
- скрегочучи зубами
- процідив крізь зуби (4 рази)
- перетирати на зубах (2 рази)
- гострили на його зуби
- душі не чула в Чіпці
- запала глибоко в душу Христі;
- кинули жарину в жалісне жіноче серце .
- прийшлася йому по душі ( три рази);
- Зажив тепер Чіпка з Грицьком душа в душу
Також можна навести такі приклади фразеологізмів:
- Тим тільки було й душу одводить, що ходить з рушницею та коли там з дівчатами побалакає (7 разів)
- він скинув очима на другий бік межі;
- Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь … тільки небо крізь верховину мріє …
- не спускати очей (9 разів) означає пильний безперервний погляд (Не спускаючи з очей, він підходив до неї; Немає Мотрі спокою і в церкві: і там її не спускають з очей)
- світити очима – пильно дивитися (Окрутнеться Чіпка, насупить брови, скривиться, тільки очима світить …; Принесіть березки! – сказала генеральша поважно, тихо, мов звеліла хустку або води подати, – тільки очима засвітила хижо)
- Та, згорнувши попід ліктями свої білі руки, – сама вже послала йому бісики очима…; (привертаючи до себе увагу, поглядати на когось).
- Потягли піщани по домівках, носи повісивши, понесли неодрадні думки в похнюпленій голові, невеселе почування в серці … (журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію, зневірюючись у чомусь‟)
- Паничеві за носа оддячила: стала його за носа водити...; (обдурювати кого- небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось);
- Максим зарубав собі на умі, що це мудріше правило на світі, – то й став по йому жити; (добре, надовго запам‟ятати);
- Христя звідала на своїм віку нетрохи нужди та лиха через людську неправду … Дозолила вона їй до самих живих печінок … (дуже зачіпати, боляче вражати когось, торкаючись чогось найболючішого для нього)
- Чіпка аж за живіт береться та регоче: «О-ох … ох!.. о-ох, лихо!.. уха попухли!!. Як вареники … ха-ха-ха! О-ох! Дай хоч дух перевести, а то помру зо сміху! О-ох, ох!»; (дуже сміятися, реготати);
- сам як палець: Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. І все сам собі, як палець (Х, с. 31); сам по собі „окремо‟ як палець „без сім‟ї, без рідних, без близьких і т. ін.‟, Хоч би сім‘я, – тоді інша річ! А то – сам, як палець (Х, с. 133); Зосталася Мотря сама – сама, як палець, а своєю нерозважною думкою ….
- ноги на плечі: А товариство його – Пацюк, Лушня та Матня, – як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі, та поза хатами, та поза городами, аж у Крутий Яр, та й засіли в шинку в свого давнього знакомого жида Оврама …; Шавкун у Дніпро не кинувся, а покинув Київ, покинув товариство, книжки (і потім було ніколи не заглядає в них – не любив, якщо й розказують про них) та ноги на плечі, побрів у Гетьманське;
- точити баляси (баляндраси, ляси): Далі Максим уже орудував бесідою: точив баляси та баляндраси; розказував про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам; Лежать собі, висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами… (вести пусті розмови, марнуючи час)
