Джеремі Стронг “Гармидер у школі” дуже скорочено читати варто, щоб дізнатися про незвичайну вчительку.
“Гармидер у школі” скорочено читати
1. Нова вчителька
У Далендонській початковій школі зранку відбувається справжній переполох. Директор школи, містер Шрапнель, дізнається, що вчитель містер Дейвід зламав руку та ребра, тож не зможе вести уроки щонайменше тиждень. Директор обурений і наказує секретарці шукати заміну.
Секретарка місіс Штурх намагається викликати вчителів на підміну, але всі відмовляються: хтось недоступний, хтось узагалі покинув викладання, а дехто відмовляється працювати з дратівливим містером Шрапнелем. Нарешті вона телефонує до міс Гармидер, яка погоджується приїхати. Директор нервує, бо до початку занять залишається кілька хвилин.
Директор містер Шрапнель — суворий і точний, як командир армії — готується до початку занять. Коли він дає свисток до початку уроків, на шкільне подвір’я з сиреною влітає… швидка допомога, з якої вибігає міс Гармидер з купою сумок й безладно нафарбована. Вона весело вітається з директором, пояснює, що придбала машину на розпродажу, й тепер їздить на ній як на звичайному авто. Шрапнель з подивом і недовірою йде за новою вчителькою до школи, підбираючи речі, які випадають із її сумок.
2. Велике літакове змагання
Нова вчителька приходить до 3 класу, де навчалося 32 дітей. Лілія Гармидер з перших хвилин вразила клас – вона була веселою, розсіяною й не схожою на жодного вчителя, якого діти бачили раніше. Вона одразу розкладає речі з сумок, лізе під стіл, знаходить гумку у формі слона й питає, чия вона.
Третій клас був приголомшений: вони звикли до суворості містера Шрапнеля і чекали, що він почне сварити міс Гармидер за її дивну поведінку. Але він цього не зробив, лише нагадав, що першим уроком має бути математика.
Перший урок — математика. Вчителька ставить учням запитання: просте Пітеру (2+2) й складне Емі (692+ 5260:8), а коли дівчинка не відповідає на нього, то зізнається, що й сама не знає цього. На цьому математика закінчується.
Інші уроки теж були дуже короткі. На уроці англійської вчителька попросила написати слово «кіт», а на уроці історії запитала дату народження в одного з учнів. Діти були здивовані, бо ніколи ще уроки не проходили так швидко й весело.
Далі були природничі науки. Вони почали говорити про птахів. Міс Гармидер запропонувала зробити орігамі-птахів. Весь клас захоплено склав паперових пташок, які навіть могли махати крилами!
Після цього міс Гармидер запропонувала зробити паперові літачки. Діти занепокоїлися – літачки були заборонені в школі, але вчителька сказала, що їм ніхто не забороняв створювати «літальні апарати». Вони зробили літачки і вийшли з ними до холу. Щоб зробити запуск більш видовищним, вони використали шведські стінки як трапи для «зльоту». Усім було весело та цікаво.
Директор побачивши безлад у коридорі розлютився. Міс Гармидер пояснила йому, що так діти вивчають природу польоту, і навіть запропонувала йому самому розповісти їм, чому літачки літають. Але директор сказав, що у нього багато роботи і пішов у свій кабінет. Міс Гармидер повернулася з дітьми до класу. Дорогою Ребекка прошепотіла, що хотіла б, аби така вчителька залишилася в них назавжди, бо вона неймовірна. Та Гленн припустила, що міс Гармидер довго не пробуде, бо директор, скоріш за все, захоче її звільнити, і тоді навчання стане знову нудним, як раніше.
3. Літати, як птахи, майже як птахи
Містер Шрапнель викликав міс Гармидер у свій кабінет. Він намагався їй пояснити, що потрібно дотримуватися шкільних правил і розкладу, що у дітей мала бути англійська, і хол взагалі не мав використовуватися. Міс Гармидер спокійно й навіть з гумором відповідає, що в класі було замало місця, тому й вирішила дати дітям трохи свободи. Директор не розуміє її підходу до навчання, і саркастично каже, що тоді можна й вертольоти робити. Та Міс Гармидер приходить у захват від цієї ідеї і виходить з його кабінету.
Секретарка місіс Штурх, яка підслухала їх розмову, була у захваті, міс Гармидер їй теж подобалася.
Після обіду діти повертаються в клас і застають міс Гармидер серед гори деталей — дрібних механізмів, паличок, дротів, стрічок, коліщаток, батарейок. Вона виглядає дуже захопленою. Учителька радо вітає дітей, каже що вони можуть називати її Супержінкою, і повідомляє, що сьогодні вони будуть літати і зроблять вертольоти з велосипедів! Крутитимуть педалі, гвинт обертатиметься — і вони так злетять у повітря. Її впевненість надихає клас, і учні, в захваті, беруться до роботи.
У класі починається справжнє конструкторське шаленство: діти пиляють, клеять, збирають, малюють креслення. Міс Гармидер активно допомагає, дає поради, повзає під партами й долучається до процесу.
Коли конструювання було закінчено, учні вийшли на шкільний майданчик для випробувань. Учні сідають на них і починають обертати педалі. Гвинти над головами повільно обертаються, учні набирають швидкість, намагаючись злетіти. Клас підтримує їх вигуками: «Давай! Швидше!»
Один із вертопедів майже відривається від землі. І в цей момент трапилася аварія: гвинти двох вертопедів зіткнулися, і один із уламків полетів до стіни школи. Це спричинило ланцюгову реакцію — частина апаратів впала, інші зіткнулися. На майданчику утворився повний безлад, схожий на катастрофу.
Міс Гармидер занепокоїлася, але швидко переконалася, що ніхто не постраждав. Діти ж, навпаки, були у захваті від пригоди. Раптом з’явився розгніваний директор і запитав, що тут відбувається. Лілія спокійно відповіла, що вони будували вертольоти, ще нагадала, що ця ідея була його власною. Збитий з пантелику, містер Шрапнель не знайшов, що відповісти.
4. Пиріг Дружби
Наступного ранку місіс Штурх ішла до кабінету директора без страху. Вона знала, що містер Шрапнель розлючений і може вибухнути в будь-яку мить. Проте вона почувалася спокійною. Шрапнель наказав секретарці терміново знайти вчителя, який замінить міс Гармидер. Секретарка зробила вигляд, що намагається знайти когось, хоча насправді вона не дзвонила нікому. Вона була щиро рада появі міс Гармидер у школі, і вважала це стла найкращим, що трапилося у школі за багато років.
Раптом залунала сирена і до школи приїхала карета швидкої допомоги міс Гармидер. З автівки вивалювались слоїчки, миски, ножі й ложки, а слідом за ними – й учителька з хаотичною зачіскою, що тепер більше скидалася не просто на вороняче гніздо, а на цілу колонію чаплиних гнізд. Побачивши директора у вікні, вона весело махнула йому рукою.
Діти радо кинулися розвантажувати “швидку” вчительки. Кожному вона дозволила увімкнути сирену, а Ребекка навіть протестувала ноші. У класі вчителька повідомила, що сьогодні вони будуть пекти “Пиріг Дружби”, яким пригостять кожного у школі. Кожен учень отримав власну миску. Міс Гармидер роздала кожному борошно, молоко, ложку та дріжджі. Вона пояснила, що дріжджі — це грибки, подібні до цвілі, які «оживляють» тісто.
Діти були у захваті. Незабаром весь клас і самі діти були в борошні з голови до ніг, проте із задоволенням працювали над тістом. Коли всі закінчили замішування, миски з тістом поставили біля нагрівача, щоби дріжджі активувалися. Міс Гармидер рознесла порції тіста й до інших класів – ділитися ж потрібно з усією школою. Навіть у кабінет директора і секретарки діти занесли по мисці з тістом. Містер Шрапнель з огидою відсунув свою миску на край столу, а місіс Штурх, навпаки, сприйняла це як почесний подарунок.
Тим часом діти, усі в борошні й тісті з голови до п’ят, записували в зошити, як готували пиріг, і чекали, коли дріжджі зроблять свою справу. І недарма: вже через півгодини тісто почало «оживати» — воно підняло тканину, якою були накриті миски. Міс Гармидер пояснила, що це дріжджі виконують свою роботу.
Та ось біда — діти насипали забагато дріжджів і цукру. Тісто почало вилазити з мисок, розтікатися по партах, по підлозі, і рости далі. Воно лізло з кожного класу, мов піна з чарівного горщика. У кабінеті Шрапнеля тісто затопило стіл, документи й поповзло вниз зі столі, не зупиняючись.
Директор, у відчаї, кричав секретарці терміново знайти заміну вчительці. Та місіс Штурх, дивлячись, як Пиріг Дружби забирає її телефон, тільки засміялася.
5. Виявляється, не такої вже й дружби
Після великого безладу, який вчинив Пиріг Дружби, директор викликав міс Гармидер і почав її сварити. Його стіл був повністю вкритий липкою масою, яка тягнулась, як жуйка, і прилипала до пальців. Попри це, вчителька пообіцяла, що зовсім скоро школа буде чистою.
Коли вона повернулася до класу, під ногами в неї чвакало тісто, а учні стояли згуртовано, налякані результатами свого кулінарного «успіху». Було зрозуміло, що містер Шрапнель розлючений і їх чекатиме покарання. Міс Гармидер заспокоїла дітей, запевнивши, що не варто його боятися, і оголосила створення загону прибиральників. Вона розподілила завдання: хтось мав принести швабри, хтось — відра з водою, мильну стружку, ганчірки, а троє учнів вирушили за пилососом. Всім їм доводилося пробиратися через повзуче тісто, яке й досі повільно розповзалося школою.
Коли усе було знайдено розпочалось прибирання — учні енергійно драяли підлогу, бризкаючи водою і піною. Вони були в милі з голови до п’ят, але весело і наполегливо працювали. Та раптом вони зіткнулися ніс у ніс із директором. Той подумав, що школу захопили прибульці. Зрозумівши, що це його учні, він розлютився ще більше й попрямував шукати міс Гармидер, твердо вирішивши позбутися її.
Діти налякалися, але з ще більшим завзяттям взялися до прибирання, бо не хотіли, щоб їхню вчительку вигнали з роботи.
Тим часом розлючений директор шукав міс Гармидер. У одному з класів він побачив, як вчителька намагалася прочистити килим пилососом. Коли він підійшов до неї, то пилосос виплюнув хмару тіста прямісінько в містера Шрапнеля. Той, вкритий тісном, піною і бульбашками, безсило опустився на підлогу. Міс Гармидер одразу ж кинулася йому на допомогу — підняла його, витирала костюм, витерла носа і повела коридором. Там уже було майже чисто, діти добре справились з прибиранням.
Міс Гармидер провела директора назад до його кабінету, дорогою він невдоволено буркотів і нічого не міг зрозуміти. Вона покликала місіс Штурх і попросила приготувати йому гарячий чай.
У кабінеті директор поступово оговтався й зауважив, що в розкладі уроків не було передбачено уроків куховарства, що вона не мала права цим займатися. Він показав на розклад, який він склав для всієї школи й навіть для себе.
Коли міс Гармидер прочитала його, то зауважила, що в розкладі не передбачено часу ні на туалет, ні на те, щоб висякати носа. Директор був шокований її словами. Він перечитав розклад кілька разів, а потім у гніві зірвав, зім’яв, порвав і розтоптав його, розкидавши клапті по всьому кабінету.
6. Маленькі штучки – великі проблеми
Директор школи отримав дзвінок від місіс Донован — суворого шкільного інспектора. Вона попередила, що наступного дня буде перевірка його школи. Директор злякався, адже боявся, що місіс Донован побачить міс Гармидер і через її витівки вирішить закрити школу, а його звільнити.
У цей час у третьому класі міс Гармидер поставила на стіл стару бляшанку з-під печива, в якій сиділи миші. Вона пояснила, що її кіт надто лінивий, тому мишей вона ловить сама, але використовує живоловки, щоб потім відпустити їх на волю. Учні були в захваті.
Мишей пересадили в клітку, щоб кожен з учнів міг їх роздивитись. Але випадково клітка падає і миші розбігаються по класу. Клас охоплює паніка. Частина дітей намагається спіймати мишей, бігає по класу, інші — верещать і стрибають на парти. Одна миша тікає у відчинену шафу, діти перевертають усе всередині, щоб її знайти. Нарешті хтось із дітей помічає мишу на верхній поличці, і тягнеться, щоб її — і вся шафа повалилася на дітей.
У цей момент до класу влетів директор Шрапнель. Міс Гармидер швидко пояснює, що сталося. Коли миша знову з’являється, директор несподівано включається в ловлю. Він бачить, як миша ховається за книжками, і починає її шукати. Одна з мишей несподівано забігає йому в рукав піджака, і він починає метушливо трясти руками і кричати. Зрештою миша вискочила й упала прямісінько в бляшанку з-під печива, яку Вейн миттєво накрив кришкою. Діти зраділи, а директор — задоволено усміхнувся.
Діти вітають містера Шрапнеля, а сам він теж радіє своєму успіху. Тим часом учні помітили другу мишу — вона причаїлася за дошкою. Директор зосереджено, мов мисливець, наближається до неї, ловить і кладе в бляшанку. Клас шалено радіє, директор усміхається і виглядає гордо.
Та директор швидко повертається до реальності. Побачивши безлад у класі, він наказує дітям прибрати все. Потім звертається до міс Гармидер з проханням зайти до нього в кабінет. Діти лякаються: їм здається, що вчительку звільнять, і вони більше ніколи її не побачать.
7. Дзвінок інспектора
У своєму кабінеті містер Шрапнель щиро зізнався міс Гармидер, що діти в її класі справді отримують задоволення від навчання. І навіть він отримав свою порцію радості ловлячи мишей. Міс Гармидер зраділа і навіть обійняла директора, розцілувавши його в обидві щоки. Директор знітився і нагадав, що він одружений, але Лілія сказала, що просто дуже щаслива, а щасливі люди мають когось обіймати. У цей момент повз кабінет проходила місіс Штурх, і побачивши цю сцену, прсміхнулася.
Та радість тривала недовго: містер Шрапнель повідомив, що наступного дня після обіду до школи має приїхати шкільна інспекторка — місіс Донован. Він дуже хвилювався, бо в цей час у третього класу мало бути заняття з плавання. Міс Гармидер запевнила його, що проведе цей урок за графіком.
Наступного дня, побачивши Лілію в школі, діти були вражені. Вони думали, що її звільнили після інциденту з мишами. Але вчителька повідомила, що вона працюватиме, доки не одужає містер Дейвід.
Після обіду міс Гармидер повела 3 клас на заняття з плавання. Діти скаржитися, що плавати їм нудно. Тоді міс Гармидер запропонувала нестандартне завдання: переплисти басейн, не намочивши себе. Діти були впевнені, що це неможливо, але врешті вигадали чотири способи: човен зі старої ванни, перекинутий канат, міст із дощок і водоступи з пінопласту.
Учні швидко притягли весь інвертар до басейну і почали готуватися до уроку. Міс Гармидер переодяглася у смугастий, повністю закритий купальник у вікторіанському стилі. Її капелюшок ніяк не тримався на дивній зачісці. Коли усі команди завершували приготування, до басейну увійшли містер Шрапнель та місіс Донован — огрядна інспекторка з яскравим макіяжем. Побачивши купу мотлоху біля басейну, вона остовпіла, а директор хотів провалитися крізь землю. Та міс Гармидер не розгубилася і пояснила, яке діти мають виконати завдання.
На подив усіх, інспекторці дуже сподобалась ідея, і вона навіть вирішила сама спробувати поплавати у ванні-човні. А директора вона запросила пройти канатом. Обидва випробування почались майже одночасно. Донован плавала у ванні, хоч їй і було складно кермувати та тримати рівновагу, а Шрапнель повільно рухався канатом. Проте за кілька кроків він упав у воду і з переляку вхопився за ванну. Через це ванна перекинулася і інспекторка плюхнулась у басейн.
Учні кинулися їх рятувати. Міс Гармидер примчала зі своєю «швидкою», увімкнувши сирену й маячки. Директор та інспекторка сиділи біля басейну мокрі, розгублені, але щасливі. Донован зізналася, що давно не отримувала стільки задоволення в цій школі, вважала її нудною, через суворий розклад. Вона пообіцяла залишити дуже сприятливий відгук.
Інспекторка пішла переодягатись, а містер Шрапнель почав голосно реготати. Діти й міс Гармидер приєдналися. Тоді директор сів у ванну, взяв весло й запросив Лілію у свій імпровізований човен. Вони разом попливли під оплески учнів. Навіть коли ванна почала потроху тонути, вони не зупинялися…
“Гармидер у школі” дуже скорочено
У Далендонській початковій школі стається несподівана подія — один із вчителів, містер Дейвід, потрапляє до лікарні. Директор школи, містер Шрапнель, суворий та педантичний, терміново шукає заміну. Лише одна вчителька погодилася терміново вийти на роботу. Звали її міс Гармидер.
До школи вона приїжджає на машині швидкої допомоги, яку купила на розпродажу, та з купою сумок і хаосу довкола. Її зовнішній вигляд і манери шокують директора, але він змушений допустити її до роботи.
У класі міс Гармидер з перших хвилин дивує учнів: вона поводиться весело, безтурботно,порушує звичний хід уроків. Уроки математики, англійської та історії тривають кілька хвилин. Діти в захваті — ще ніколи їм не було так цікаво й весело.
На уроці природознавства міс Гармидер пропонує зробити орігамі-птахів, а потім — літачки. Вони запускають їх у холі, порушуючи шкільні правила. Коли з’являється директор, він обурений. Вона ж пояснює, що це навчання через гру, і навіть пропонує йому самому розповісти дітям про фізику польоту. Директор вирішує повернутися в кабінет, а діти починають мріяти, щоб міс Гармидер залишилася назавжди, хоча й розуміють, що це малоймовірно.
І справді — директор викликає міс Гармидер на розмову, сварить їй за на недотримання розкладу та правил. Він в запалі каже, що, ще й вертольоти можна було б будувати. Та міс Гармидер серйозно сприймає цю ідею.
Після обіду вона зустрічає учнів у класі серед купи різних деталей — гайок, дротів, паличок, стрічок. Вона каже, що сьогодні вони будуватимуть вертольоти з велосипедів (вертопеди)!
Починається справжнє творче шаленство: учні пиляють, клеять, креслять. Міс Гармидер допомагає дітям в усьому. Згодом усі виходять на шкільний майданчик для випробування. Діти крутять педалі, гвинти обертаються. Один вертоліт трохи злітає, але гвинти двох машин зіштовхуються. Від уламків утворюється хаос: кілька вертольотів падають, майданчик перетворюється на зону катастрофи.
Хоч міс Гармидер занепокоїлася, що хтось міг постраждати, все обійшлося. Діти були у захваті — це була для них справжня пригода. Раптово з’являється розлючений директор. Коли він запитує, що тут коїться, міс Гармидер відповідає, що вони просто втілили його ідею з вертольотами. Містер Шрапнель розгублюється й не знає, що сказати.
Наступного ранку директор наказав секретарці знайти заміну міс Гармидер, але місіс Штурх цього не зробила. Вона навпаки раділа, що така весела вчителька з’явилася у школі.
А міс Гармидер привезла з собою до школи миски, ложки, борошно та інші кухонні речі. Учні допомагали розвантажувати речі, і кожен мав змогу погратися з сиреною у швидкій. У класі вчителька оголосила, що вони сьогодні випікатимуть «Пиріг Дружби», яким пригостять усіх у школі.
Діти почали готувати тісто: борошно, молоко, дріжджі — усе летіло на всі боки, вони були в борошні з голови до п’ят. Потім миски з тістом поставили біля нагрівача, щоб воно піднімалося, а порції тіста передали в інші класи — навіть директору й секретарці.
Та вийшла неприємність: через велику кількість дріжджів і цукру тісто почало швидко рости й випадати з мисок. Воно лізло по партах і підлозі, мов піна, що не зупиняється. У кабінеті директора воно залило папери, телефон і його самий стіл. Містер Шрапнель був розлючений, він почав сварити міс Гармидер, адже її «урок» спричинив величезний безлад. Та вона пообіцяла, що діти все приберуть.
У класі учні стояли налякані, але вчителька організувала загін прибиральників — усі отримали завдання: від швабр і ганчірок до пилососа. Діти взялися до прибирання з ентузіазмом.
Та раптом вони зіткнулися з директором. Той спершу подумав, що школу захопили прибульці в милі, а потім ще більше розлютився, побачивши, що це просто учні. Він попрямував шукати міс Гармидер, аби вигнати її зі школи.
У класі він побачив, як вчителька намагається почистити килим пилососом. Але замість цього пилосос виплюнув на нього цілу хмару тіста. Директор був весь в тісті, вчителька одразу ж кинулася допомагати йому та чистити його одяг.
Коридором, уже майже чистим, вона провела його до кабінету й покликала місіс Штурх принести гарячий чай. Директор трохи заспокоївся і почав знову нарікати: мовляв, у шкільному розкладі немає уроків кулінарії. Він показав свій суворий розклад.
Міс Гармидер уважно подивилася на нього й зауважила, що в ньому навіть не передбачено часу на туалет і на те, щоб висякати носа. Директор був приголомшений. Перечитавши розклад кілька разів, він розірвав його.
Наступного дня директор школи отримує тривожний дзвінок: сувора інспекторка місіс Донован має приїхати з перевіркою. Він нервує, адже боїться, що перевіряюча побачить міс Гармидер — нестандартну, але дуже креативну вчительку, — і закриє школу.
У цей час у класі міс Гармидер демонструє учням мишей, яких сама спіймала у пастки. Діти у захваті, але раптом миші тікають, і починається хаос. Учні бігають, кричать, перевертають шафу, намагаючись їх спіймати. Коли до класу заходить директор і бачить переполох, то кидається теж ловити мишей. Одна миша забігає директору в рукав — він починає метушитися, але зрештою ловить її. А потім ловить і другу мишу. Діти аплодують, директор задоволений, але побачивши безлад, просить міс Гармидер зайти до нього в кабінет. Учні хвилюються, що її звільнять.
У кабінеті директор несподівано зізнається, що уроки міс Гармидер — веселі й надихаючі, і навіть йому сподобалась ловля мишей. Лілія щаслива й обіймає його. Директор здивований, але просить міс Гармидер бути серйознішою, адже наступного дня до школи має приїхати інспекторка. Лілія обіцяє, що все буде добре і вона проведе під час перевірки урок плавання згідно з розкладом.
Наступного дня учні дивуються, побачивши вчительку — думали, її звільнили. Вона веде клас на плавання, але учням нудно просто плавати. Тоді міс Гармидер пропонує дітям переплисти басейн, не намочившись. Діти вигадують цікаві способи: човен з ванни, канат, міст, пінопластові водоступи.
Несподівано приходять директор і інспекторка. Вони шоковані виглядом басейну, але міс Гармидер пояснює завдання. Ідея подобається інспекторці — вона сама сідає у ванну, а директор іде по канату. Проте директор падає і перевертає ванну, інспекторка падає у воду. Діти допомагають їм вибратися з басейну.
Попри інцидент, інспекторка в захваті: давно так не веселилась і пообіцяла залишити позитивний відгук. Усі сміються, а в кінці директор сідає у ванну й кличе Лілію поплавати разом. Учні аплодують, а вчителі пливуть далі, хоча у їх ванну і набирається вода….
