Іван Драч біографія коротко

Іван Драч біографія скорочено розповість про життя та творчість українського поета-шістдесятника, перекладача, кіносценариста, громадсько-політичного діяча.

Іван Драч біографія коротко

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936  в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині в родині робітника радгоспу.

Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії (1955–1958).

Перший вірш поета з’являється у періодиці ще в 1951 р.

У 1958р. вступає на філологічний факультет Київського університету ім.. Шевченка (виключений через творчі та політичні погляди). Відновився лише на заочній формі.

Залишивши навчання, І. Драч працює в редакції «Літературна Україна», куди йому допоміг улаштуватися Павло Загребельний.

1962 р. виходить збірка «Соняшник» — перша збірка поета.

У 1964р. здобуває фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві, працює в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. Довженка. Пише вірші, деякі з них були критичними по відношенню до радянської влади.

1965 рік — видання другої збірки «Протуберанці серця».

У середині 80-х років XX ст. І. Драча було обрано до правління Київської організації Спілки письменників України, потім головою правління.

Значного резонансу набули драматичні поеми  Драча «Дума про Вчителя», «Соловейко-Сольвейг» та «Зоря і смерть Пабло Неруди», що з’явились спочатку в різних книжках, а потім видані збіркою («Драматичні поеми», 1982 р.).

І. Драч працює в багатьох напрямах. Він видає кіноповісті «Криниця для спраглих» та «Іду до тебе» (1970 р.), можна додати до них і поему для кіно «Київський оберіг» та кіноповість «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини» (обидва твори — у збірці «Київський оберіг». 1983 р.). Також І. Драч активно виступає в галузі літературно-мистецької критики.

У 1976 р. отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за збірку поезій «Корінь і крона».

У 1983 р. — Державну премію СРСР з літератури за збірку віршів російською мовою «Зеленые врата».

У 1989р. став першим головою Народного руху України, тричі обирався депутатом Верховної ради. Був членом КПРС в 1959-1990 рр.

Очолював громадську організацію Конгрес української інтелігенції.

У 2006р. удостоєний звання Героя України.

Помер 19 червня 2018 року в лікарні після важкої хвороби легенів.

Асоціативність, оригінальність метафор, авторські неологізми, сюрреалістична поетика – характерна ознакаранніх творів Івана Драча.

Творчість Драча

Творчість поета можна поділити на три етапи:

1. Ранній (1961 – 1972) – коли поет шукає нові образи та експериментує з формою. ( «Ніж у сонці» 1961р., «Соняшник» 1962р., «Протуберанці серця» 1965р., «Балади буднів» 1987 р., «До джерел» 1972р.)
2. Мистецька самореалізація ( 1973 – 1986 ) –  цей період багатий різними образами, поет пише в різних жанрах. Цей переод позначений використанням  немодерністського стилю. («Корінь і крона» 1974р., «Київське небо» 1976р., «Сонячний фенікс» 1978р., «Сонце і слово» 1979р., «Американський зошит» 1980 р., «Шабля хустина» 1981р., «Теліжинці» 1985 р.)
3. Зрілий ( з 1986 року до останніх днів).

Відомі твори Івана Драча:

–         поема «Ніж у сонці» 1961р.

–         перша збірка «Соняшник» 1962р.

–         збірка «Протурберанці сонця» 1965р.

–         збірка «Балади буднів» 1967р.

–         кіноповість «Іду до тебе» 1970р.

–         збірка «До джерел» 1972р.

–         збірка «Корінь і крона» 1974р.

–         книжка «Сонячний фенікс» 1978р.

–         збірка «Теліжинці» 1985р.

–         сценарій «Криниця спраглих»

–         поема-мозаїка «Чорнобильська мадонна» 1986р.

–         збірка «Храм сонця» 1988р.

–         збірка «Лист калини» 1990р.

–         збірка «Вогонь з попелу» 1995р.

–         збірка «Сізіфів меч: вірші дев’яностих» 1999р.

–         збірка «Анатомія блискавки» 2002р.

–         збірка «Сонце моє» 2010р.

Факти про Івана Драча: 

– сонце – особливий образ у творчості І.Драча, воно символізує природне й духовне життя
– особливістю поетичного стилю І.Драча є зближення космічних і земних мотивів
– Іван Драч належить до когорти “шістдесятників”