“Кирпу гнути” значення фразеологізму відоме майже кожному, в цій статті спробуємо дібрати приклади його використання.
“Кирпу гнути” фразеологізм
Гнути кирпу – пишатися, зазнаватися, хизуватися (гордовито триматися, ставати чванливим, гонористим)
“Кирпу гнути” приклади (речення)
– А тепер іди додому, – …сміючись, нахиляється (Никанор) до сестри, а та не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (Стельмах, Хліб і сіль, 1958, стор. 14);
Куркулі. Скажіть, пане, нехай він не гне кирпу. Ми не перші хазяї у волості… (Корнійчук, Твори, т. І, 1955, стор. 162).
Тепер, бач, у пани лізе [голова], кирпу гне… (Панас Мирний, II, 1954, 187);
Сміючись, нахиляється [Никанор] до сестри, а та не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає папам і гне кирпу перед селянським родом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 14);
Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний);
По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер);
— Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко);
— Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
І Маша в опрічному житлі вже не так здорово гнула кирпу перед наймичками й наймитами; вона оговталась, оббулася в чужій оселі, вже не так бундючилась перед сільськими слугами (Нечуй-Левицький, 8, 1966, с. 71);
– Хай собі пан дере кирпу,– втішав себе Сковорода, – аби тільки не ліз у мої справи. А я вже виховаю з його сина людину, не схожу на батька… (Ляшенко, Блискавиця темної ночі, 1972, с. 99);
– І козаками під Лубнами мало нашкодив , а вже кирпу дере вгору, задирає носа перед нами старими (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 41);
Син Миколай Іванович не згірше батька: тільки угору кирпу гне, – ось ми, мов, які, та гуляє, а роботи з його ніякої (Панас Мирний, 4, 1970, с. 364);
