Після смерті Володимира чотири роки тривала боротьба за владу, в якій переміг Ярослав Мудрий (1019—1054 рр.).
Князювання Ярослава Мудрого:
- відновлення централізованої держави, що послабилася під час міжусобної боротьби;
- означення території та кордонів держави, удосконалення державного апарату;
- остаточна перемога над печенігами, припинення їхніх нападів на Русь;
- піклування про розвиток культури: ведення літописання, виготовлення книг, виникнення шкіл, заснування першої бібліотеки при Софійському соборі;
- розбудова Києва та інших міст, побудова Софійського собору, Георгіївської та Ірининської церков, Золотих воріт з надбрамною церквою тощо;
- створення першого писаного зведення законів Київської держави, що одержало назву «Найдавніша правда» чи «Правда Ярослава», що сприяло подоланню звичаїв кровної помсти;
- відвоювання у поляків всієї Червоної Русі, розширення кордонів на північному заході;
- підтримання дружніх зв’язків з Візантією, за винятком 1043—1046 рр.;
- підтримання постійних дипломатичних стосунків з Німеччиною;
- подальший розвиток шлюбної дипломатії (Ярослава Мудрого називали «тестем Європи»).
Значення та наслідки діяльності князя Ярослава Мудрого:
- підтримання Київської Русі на вершині розквіту та могутності як провідної держави Європи;
- зміцнення міжнародного авторитету держави Ярослава Мудрого;
- посилення єдності та централізації Київської держави, подолання пережитків родового ладу.
