“Козак Петро Памарига” аналіз твору
Автор – Микола Вінграновський
Рік написання – 2001
Жанр – казка
Тема: героїчна боротьба українського народу з татарсько-турецькими нападниками.
Ідея: зображення неповторності особистості, утвердження доброти, благородства, совісті,
Головним героєм твору є козак Мамарига. З фольклору взято і прізвисько коня Мамариги – Гивор.
Мамаригу наділено хороброю вдачею, сміливістю, винахідливістю, кмітливістю. Ці риси здебільшого гіперболізовані у творі. Козак Петро Мамарига – це справжній характерник, загартований у боях, уміє дихати під водою через очеретину, грає на кобзі. Образ головного героя зображено в дусі української традиції. Кінь, кобза, срібна чарочка на колінах Мамариги – невід’ємні козацькі атрибути.
Все, до чого має відношення козак, отримує чарівну сутність. Наприклад, кінь головного героя Гивор розуміє людську мову, спроможний самостійно визволитися з полону і навіть дати відповідь на запитання, де його господар. Такі фантастичні події зумовлюються авторським поглядом і особистим ставленням до минулого.
У казці відчувається гумористичне забарвлення (епізод з окунем, який відкусив вуса у Мамариги, коли той задрімав, сидячи на дні озера).
“Треба ж тобі таке – зайшов в озеро!.. Отож ніколи, коли сидиш з очеретиною в зубах, ніколи не треба не те що спати, а навіть куняти!”.
