Люблінська унія: причини та наслідки

Люблінська унія 1569 — угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.

Люблінська унія: причини

• Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ, союзником могла стати Польща;
• Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати українські землі;
• українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну оборону під нападів татар.

Люблінська унія: умови

1. утворення Речі Посполитої, федеративної держави, яку очолював виборний король, спільний сейм і сенат;
2.  створення єдиної грошової системи, ведення спільної зовнішньої політики;
3.  шляхта зрівнювалася в правах і отримувала право на володіння маєтками по всій території держави. Майже всі українські землі, за винятком Берестейщини, відходили під владу польської шляхти;
4. збереження Польщею і Литвою свого державного статусу — окреме законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо та фінанси.

Люблінська унія: наслідки

• • більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що згуртувало народ;
• • виникнення на українських землях великих маєтків польської шляхти, закріпачення, зростання гноблення;
• • збереження судочинства за Литовськими статутами, чинного адміністративного устрою;
• • початок полонізації — денаціоналізації верхівки, втрата українським суспільством політичної еліти;
• • українське населення починає зазнавати національних і релігійних утисків;
• • українські землі залучалися до нових форм політичного та соціального життя, демократії, самоврядування;
• • українська верхівка отримала виняткове право обіймати посади на місцях, незалежно від віросповідання;
• • через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний вплив, розвиток освіти.