«Люборацькі» аналіз

«Люборацькі» аналіз твору викладений в цій статті.

«Люборацькі» Свидницький аналіз

Жанр — роман-хроніка

Автор – Анатолій Свидницький.

Рік написання – 1861-1862

Тема: розповідь про трагічну історію сім’ї подільського священика Гервасія Люборацького, порушуються важливі питання освіти і виховання підростаючого покоління.

Ідея: викриття вияви русифікаторської політики царизму в Україні — вимоги до школярів відмовлятися від вживання рідної мови, покарання за «мужицькі», тобто українські слова.

Проблематика «Люборацькі»

У творі піднесена національна ідея, яка пов’язана із русифікацією та полонізацією України. Проблема денаціоналізації поглиблена письменником змалюванням повної деградації людини ( Масі Люборацької). Мася не лише зраджує рідну мову, сім’ю та віру. Вона забавляється з подругами коли її батько помирає, а дізнавшись розповідає, що оскільки він дув попом, а не «ксьондзом», то її це не хвилює. Бачимо, як її подруги, прості дівчата, проводжаючи її в науку, прощаються з доброю дівчиною, бо померла для них та Мася, а приїде вже погорджена панночка. Так і стається. Проте не судилося їй бути щасливою, і як жила вона без усякої моралі, так і помирає, зарізавши себе, позичивши ножа у перехожого солдата.

У творі поставлена також проблема взаємин батьків і дітей, проблема навчання і виховання чесної людини, проблема виживання та ін. Об’єктивно-повістева манера розповіді сприяла А.Свидницькому як прозаїкові-епікові у широкому суспільному і побутовому зображенні дійсності та у глибокому розкритті образів-персонажів, яке здійснюється шляхом авторської характеристики, самовикриття героїв, посередньої характеристики героїв (зокрема Гервасія, Антося). Роман складається із 4 сюжетних ліній.

Твір наскрізь пронизаний однією думкою, яку мати раз-у-раз повторю : «не учителі будуть, а мучителі, не ученики, а мученики» коли буде близький кінець світу.

Найбільше уваги в творі присвячено навчанню Антося, його хорошим і поганим вчинкам (розбишацтво в Крутих та та пияцтво на четвертому році навчання), та згодом автор викриває не так Антося, як навчання в духовних семінаріях і самих «мучителів», архієреїв, які підтасовують собі махінації, і знущаються з доброго люду. Вони навмисне вислали Антося в найдальший хутір, одружили з «поганою, старою та з’їдливою, і помирає через нерозділене кохання.Показано викриття свавілля попів, як чоловік Орисі, за якого мати змусила вийти дочку, який убив її пляшкою, а до того лупцював тещу.

Твір перш за все спрямований на моральне виховання, нагромаджуючи все більше і більше негативу з кожною подією. Чим далі, тим нещасніші стають люди, і лише богобоязна нещасна мати, яка переживає усіх своїх дітей, помирає, не стерпівши звістки про моральний занепад і смерть дочки Масі, і залишає осиротілого внука на опіку подорожньому.

У творі щедро використано фольклорні елементи, пейзаж. Важливу роль відіграють авторські відступи. Роман „Люборацькі” приніс славу А.Свидницькому, жанрово і тематично збагатив українську літературу.

Ви можете розширити аналіз твору додавши тему, ідею, композицію твору “Люборацькі” (та іншу корисну інформацію для учнів) через форму коментарів.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Марта

    люборадські
    Жанр — роман-хроніка
    Рік написання — 1861-1862
    Тема: розповідь про трагічну історію сім’ї поділь­ського священика Гервасія Люборацького, порушуються важливі питання освіти і виховання підростаючого поколін­ня.
    Ідея: викриття вияви русифікаторської політики царизму в Україні — вимоги до школярів відмовлятися від вживання рідної мови, покарання за «мужицькі», тобто українські слова.
    Визна­чаючи місце твору Свидницького в українському літератур­ному процесі, І. Франко насамперед відзначав, що «Люборацькі» — «се перша широка проба української повіс­ті на тлі сучасних суспільних відносин і заразом — сміло можна сказати — одна з кращих проб».
    Роман складається з двох частин, кожна з яких об’єд­нує по кільканадцять розділів(1-12;2-9), що являють собою цілісні — і з ідейного, і з художнього погляду — картини життя. Від­повідно до жанру сімейної хроніки та авторського задуму події у романі змальовано в хронологічному плані.
    Композиційно-сюжетна роль у творі належить реалістичним описам побуту сільського попівства, бурсаків і семінаристів, польського панства та подільського селянст­ва.

    Відповіcти
    1. Іра

      Дякую

      Відповіcти