«Люборацькі» аналіз твору викладений в цій статті.
«Люборацькі» Свидницький аналіз
Жанр — роман-хроніка
Автор – Анатолій Свидницький.
Рік написання – 1861-1862
Тема: розповідь про трагічну історію сім’ї подільського священика Гервасія Люборацького, порушуються важливі питання освіти і виховання підростаючого покоління.
Ідея: викриття вияви русифікаторської політики царизму в Україні — вимоги до школярів відмовлятися від вживання рідної мови, покарання за «мужицькі», тобто українські слова.
Проблематика «Люборацькі»
У творі піднесена національна ідея, яка пов’язана із русифікацією та полонізацією України. Проблема денаціоналізації поглиблена письменником змалюванням повної деградації людини ( Масі Люборацької). Мася не лише зраджує рідну мову, сім’ю та віру. Вона забавляється з подругами коли її батько помирає, а дізнавшись розповідає, що оскільки він дув попом, а не «ксьондзом», то її це не хвилює. Бачимо, як її подруги, прості дівчата, проводжаючи її в науку, прощаються з доброю дівчиною, бо померла для них та Мася, а приїде вже погорджена панночка. Так і стається. Проте не судилося їй бути щасливою, і як жила вона без усякої моралі, так і помирає, зарізавши себе, позичивши ножа у перехожого солдата.
У творі поставлена також проблема взаємин батьків і дітей, проблема навчання і виховання чесної людини, проблема виживання та ін. Об’єктивно-повістева манера розповіді сприяла А.Свидницькому як прозаїкові-епікові у широкому суспільному і побутовому зображенні дійсності та у глибокому розкритті образів-персонажів, яке здійснюється шляхом авторської характеристики, самовикриття героїв, посередньої характеристики героїв (зокрема Гервасія, Антося). Роман складається із 4 сюжетних ліній.
Твір наскрізь пронизаний однією думкою, яку мати раз-у-раз повторю : «не учителі будуть, а мучителі, не ученики, а мученики» коли буде близький кінець світу.
Найбільше уваги в творі присвячено навчанню Антося, його хорошим і поганим вчинкам (розбишацтво в Крутих та та пияцтво на четвертому році навчання), та згодом автор викриває не так Антося, як навчання в духовних семінаріях і самих «мучителів», архієреїв, які підтасовують собі махінації, і знущаються з доброго люду. Вони навмисне вислали Антося в найдальший хутір, одружили з «поганою, старою та з’їдливою, і помирає через нерозділене кохання.Показано викриття свавілля попів, як чоловік Орисі, за якого мати змусила вийти дочку, який убив її пляшкою, а до того лупцював тещу.
Твір перш за все спрямований на моральне виховання, нагромаджуючи все більше і більше негативу з кожною подією. Чим далі, тим нещасніші стають люди, і лише богобоязна нещасна мати, яка переживає усіх своїх дітей, помирає, не стерпівши звістки про моральний занепад і смерть дочки Масі, і залишає осиротілого внука на опіку подорожньому.
У творі щедро використано фольклорні елементи, пейзаж. Важливу роль відіграють авторські відступи. Роман „Люборацькі” приніс славу А.Свидницькому, жанрово і тематично збагатив українську літературу.
Ви можете розширити аналіз твору додавши тему, ідею, композицію твору “Люборацькі” (та іншу корисну інформацію для учнів) через форму коментарів.
люборадські
Жанр — роман-хроніка
Рік написання — 1861-1862
Тема: розповідь про трагічну історію сім’ї подільського священика Гервасія Люборацького, порушуються важливі питання освіти і виховання підростаючого покоління.
Ідея: викриття вияви русифікаторської політики царизму в Україні — вимоги до школярів відмовлятися від вживання рідної мови, покарання за «мужицькі», тобто українські слова.
Визначаючи місце твору Свидницького в українському літературному процесі, І. Франко насамперед відзначав, що «Люборацькі» — «се перша широка проба української повісті на тлі сучасних суспільних відносин і заразом — сміло можна сказати — одна з кращих проб».
Роман складається з двох частин, кожна з яких об’єднує по кільканадцять розділів(1-12;2-9), що являють собою цілісні — і з ідейного, і з художнього погляду — картини життя. Відповідно до жанру сімейної хроніки та авторського задуму події у романі змальовано в хронологічному плані.
Композиційно-сюжетна роль у творі належить реалістичним описам побуту сільського попівства, бурсаків і семінаристів, польського панства та подільського селянства.
Дякую