Любов Пономаренко біографія коротко розповість про життя та творчість письменниці.
Любов Пономаренко біографія скорочено
Пономаренко (Кириченко) Любов Петрівна — українська письменниця-прозаїк.
Любов Пономаренко народилася 25 травня 1955 р. у с. Іванківцях Срібнянського району, Чернігівщина в родині вчителів. Її батько був вчителем математики, а мама викладала біологію та хімію. Перші твори почала писати у дитячі роки.
У 1978 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя. Прозу почала писати з 1980 р.
Працювала вчителем російської мови й літератури на Срібнянщині, у редакціях газет Чернігівщини та Полтавщини.
З 1987 року мешкає на Полтавщині. Працювала вчителькою Староіржавецької середньої школи Оржицького району Полтавської області (1987–1990), завідуючою відділом листів і масової роботи районної газети «Оржиччина» (1990–1993), завідуючою відділом соціальних проблем редакції газети «Гребінчин край» (1994–1999) на Полтавщині, з 1999 року — власний кореспондент Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини».
Мешкає у м. Гребінка Полтавської області.
Автор книг:
- «Тільки світу» (Київ: Радянський письменник, 1984):
- «Дерево облич» (Київ: Український письменник, 1999);
- «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (Миколаїв, 2004);
- «Портрет жінки у профіль з рушницею» (Київ: ВЦ «Просвіта», 2005);
- «Помри зі мною» (Львів: Піраміда, 2006);
- «Синє яблуко для Ілонки» (Львів: Піраміда, 2012)
Дякую, дуже допомогло