Аналіз вірша “Маленькій Мар’яні” – тема, ідея, художні засоби
“Маленькій Мар’яні” аналіз
Автор: Тарас Григорович Шевченко
Дата написання: 20 грудня 1845 р.
Збірка: “Три літа” (рукописна збірка).
Тема твору: зображення майбутнього життя маленької дівчинки Мар’яни, роздуми автора над нелегкою долею дівчинки.
Ідея: застереження всім дівчатам від лихої долі, яка чекає їх від людей.
Основна думка: нелегка доля молодих дівчат.
Жанр: філософська поезія
У вірші “Маленькій Мар’яні” автор, звертаючись до маленької дівчинки, звертається і до всіх дівчат – він застерігає і попереджає, що попереду доля підготувала їм багато незгод тільки через те, що вони молоді і красиві. Саме за молодість і красу їх гонитимуть і ославлятимуть люди, заздрість до їхньої молодості-цвіту перетворить їхнє життя на пекло. То чи ж варто чекати такого, чи може краще зовсім не давати розпуститися своєму цвіту – своїй молодості.
“Маленькій Мар’яні” художні засоби:
– Звертання: моя пташко, мій маковий цвіте, мій цвіте новий, нерозвитий цвіте.
– Епітети: маковий цвіте, тихої долини, літа молодії, карії оченята, серце тихе, серце добреє дівоче, неситії очі, цвіте новий, нерозвитий цвіте.
– Метафори: серце не розбите; літа молодії, повиті красою.
Автор аналізу: cup_of_flowers
МАЛЕНЬКІЙ МАР’ЯНІ
Рости, рости, моя пташко,
Мій маковий цвіте,
Розвивайся, поки твоє
Серце не розбите,
Поки люди не дознали
Тихої долини,
Дознаються — пограються,
Засушать та й кинуть.
Ані літа молодії,
Повиті красою,
Ні карії оченята,
Умиті сльозою,
Ані серце твоє тихе,
Добреє дівоче
Не заступить, не закриє
Неситії очі.
Найдуть злії та й окрадуть…
І тебе, убогу,
Кинуть в пекло… Замучишся
І прокленеш Бога.
Не цвіти ж, мій цвіте новий,
Нерозвитий цвіте,
Зов’янь тихо, поки твоє
Серце не розбите.
