“Мамо, іде вже зима” аналіз (паспорт твору) – Леся Українка

Леся Українка “Мамо, іде вже зима” аналіз (паспорт)

Автор: Леся Українка

Рік написання: 1891

Жанр: Ліричний вірш,

Тема: розповідь про наближення зими та турботи маленьких пташок, що залишаються зимувати в рідному краї.

Ідея: потрібно любити і берегти рідний край, бути сильним і сміливим, не лякатися труднощів. Навіть маленька пташка знаходить радість і силу в пісні.

Основна думка: незважаючи на холод і труднощі, треба бути мужнім, працьовитим і не втрачати надію.

Образи:

• Дитина — символ допитливості й щирості. Вона вчиться розуміти природу та співчувати всьому живому.
• Мати — символ мудрості й турботи. Пояснює дитині, як жити в злагоді з природою.
• Пташка – символ людини-патріота, любові до рідного краю. Вона не боїться зими, працює, шукає їжу й співає, бо вірить у весну.
• Зима — символ труднощів і випробувань.
• Весна — символ надії, оновлення та радості.

Мотиви:
-настання зими;
– піклування про тих, хто слабший;
– любов до Батьківщини;
– оптимізм і надія на весну.

Художні засоби:

• Епітети: “пташина сивенька”, “країна рідная”, “пташка малесенька”, “зима навісна”, “сиві пташки сміливі”.
• Повтори: “Мамо, …”, “Не боїться …”, “Не покине …”, “Не байдуже …”, “Жде, що знову…”.
• Порівняння: мов їм про зиму байдуже.
• Уособлення: “іде вже зима, “снігом травицю вкриває”, “пташина скаче”, “мусить дбати (пташка)”, “прилине весна”, “не байдуже тій пташці”.
• Риторичні звертання: “мамо”, “мій синку”.
• Риторичні запитання: “…чи кожна пташина / В вирій на зиму літає?”, “Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?”, “Нащо ж співає?”.
• Риторичні оклики: “Мов їм про зиму байдуже!”, “Бач – розспівалися як!”, “Чудна! Краще шукала б зерна!”.
•  Зменшено-пестливі слова: пташина, сивенька, пташина маленька, пташка, малесенька.
• Метафори: “Жде, що знову прилине весна”,  “Розважає пташине серденько”, “Спів пташині потіха одна”

Настрій: спокійний, лагідний.

Вірш Лесі Українки **«Мамо, іде вже зима»** розповідає про розмову дитини з матір’ю про те, як змінюється природа взимку. Дитина помічає, що пташки відлетіли у вирій, але одна маленька сива пташинка залишилась біля хати. Мати пояснює, що не всі птахи відлітають: деякі лишаються в рідному краї, хоч їм і важко взимку.

Пташка не боїться морозу, шукає під снігом поживу та воду, а пісня допомагає їй не сумувати й долати труднощі. Вона співає, бо це її втіха та надія на те, що прийде весна.

Отже, цей вірш навчає сміливості, любові до рідного краю, працелюбності, витривалості та вміння знаходити радість навіть у скрутні часи.

Леся Українка “Мамо, іде вже зима” читати

“Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?” –
В неньки спитала дитина.

“Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька”.

“Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?”

“Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна”.

“Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як !”

“Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати”.

“Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!”

“Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна”.

© Гнатюк Юлія
29.11.2025
Копіювання контенту без дозволу та зазначення автора — заборонені.