Біографія Шашкевича скорочено викладена в цій статті.
Маркіян Шашкевич – зачинатель нової української літератури.
Маркіян Шашкевич біографія скорочено
Народився 6 листопада 1811 в родині греко-католицького священика в селі Підлисся (нині Золочівський район, Львівська область) в сім’ї священика. Тоді ці землі входили до Австрійської імперії.
Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії, був вільним слухачем на відділенні філософії Львівського університету.
У студентські роки став писати вірші-звернення до галицьких русинів, відомі під загальним заголовком «Син Русі».
У 30-ті роки ХIX століття зблизився в Лемберзі з Я. Ф. Головацьким, разом з яким створив літературний гурток «Руська трійця».
Гурток вів боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834). Твори Шашкевича увійшли до виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Майже весь тираж був арештований австрійською владою і не допущений до продажу.
У 1838 році закінчив Львівську духовну семінарію. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини
За поширення літератури на території Львівської семінарії Шашкевич був вигнаний з Лемберга і позбавлений приходу. Будучи сільським священиком, Шашкевич залишився без засобів до існування, захворів і помер від туберкульозу 7 червня 1843 року.
Крім поезій і прозових творів, йому належать переклади на українську мову сербських народних пісень, віршів чеських і польських поетів.