Цікаві факти про Миколу Костомарова розкажуть невідому інформацію про історика та науковця.
Микола Костомаров: цікаві факти
Костомаров був народжений до вступу в шлюб місцевого поміщика Івана Петровича Костомарова з кріпосною Тетяною Петрівною Мельниковою, тому за законом він вважався кріпаком свого власного батька. Батько не встиг всиновити сина, так як поміщик був убитий своїми власними селянами з метою пограбування на нічній дорозі.
Микола Костомаров вивчав стародавні й нові мови, цікавився античною історією, німецькою філософією і новою французькою літературою, учився грати на фортепіано, пробував писати вірші.
Був співзасновником та активним учасником слов’янофільсько-українського київського об’єднання «Кирило-Мефодіївське братство».
Костомаров знав багато мов: вивчив грецьку, латинську, французьку, німецьку, чеську, польську, сербсько-хорватську мови.
1875 року Костомаров перехворів на тиф, що сильно підірвало його здоров’я (тоді ж від запалення легень померла його мати).
У радянські часи його твори були під забороною.
Костомаров провів у засланні в Саратові більше 8 років. У цей цас йому було забороенено займатися науковою діяльності.
Грушевський вважав Костомарова своїм вчителем.
Костомаров встиг відвідати Швецію, Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію.
Мав певну схильність до містики, самонавіювання. Приміром, міг занедужати на хворобу, якої в нього не було.
Микола Костомаров: особисте життя
Свою майбутню наречену – 15-річну Аліну Леонтіївну Крагельську вперше побачив у Києві в пансіоні пані де Мельян. На той час 28-річний ад’юнкт-професор кафедри історії Київського університету св. Володимира викладав тут лекційні курси. Вихованки пансіону прозвали Опудалом Морським. Аліна була донькою офіцера-поляка, чарівною, розумною й добре вихованою, а ще й здібною піаністкою. Якось навіть з успіхом виступала в концерті разом із Ференцем Лістом. Вона полонила його своєю жвавістю, безпосередністю і неабиякою обдарованістю.
Вони заручилися 13 лютого 1847 року, але через рік його заарештували. Згодом Костомаров вирішує не руйнувати життя Аліни і розлучається з нею, бо він розумів, що довгий час проведе у в’язниці та засланні.
Через 7 років – 1852-го за наполяганням матері Аліна вийшла заміж за полковника Марка Кисіля. У сімействі впродовж 18 років народилося троє дітей. Маючи маєток на Чернігівщині, під Прилуками, у селі Дідівці (будинок зберігся досі), замешкували у Петербурзі. Сюди ж після заслання повернувся Микола Іванович, який жив з мамою – Тетяною Петрівною.
1870-го Аліна Леонтіївна, ставши вдовою, перебралася у свій маєток, село Дідівці. Мешкаючи в одному селі Аліна та Микола Костомаров зустрілися. А 9 травня 1875-го вони повінчалися після 28-річного вимушеного розлучення. Весілля відбулося в її селі Дідівцях на Чернігівщині. Дружина не тільки опікувалася ним, а й стала його секретарем і порадницею, хранительницею його архіву, мемуаристом.
