Наталя Забіла цікаві факти з життя (біографії) української поетеси та письменниці Ви дізнаєтеся в цій статті.
Цікаві факти про Наталю Забілу
Наталя Львівна Забіла народилася 3 березня 1903 року в Петербурзі у дворянській багатодітній родині з великими мистецькими традиціями. У цій родині любили й цінували художнє слово, музику, малювання,змалку привчали всіх дітей — а їх було семеро —малювати, складати вірші, вигадувати казки. Для Наталі цестало справою всього життя.
З дитинства вона писала вірші, казки й оповідання. Писала, як пізніше зазначила, «сама для себе, не надаючи серйозного значення цій справі й аж ніяк не гадаючи робити з цього свою основну професію».
У роки війни Наталя Забіла жила й працювала в Казахстані.
Наталя Забіла подарувала дітям майже двісті книжок. У творчому доробку письменниці вірші, повісті,оповідання, п’єси і драматичні поеми.
Наталя Забіла була автором підручників «Читанка» для другого класу (1933) і «Читанка» для третього класу (1939), які перевидавалися кілька разів.
Забіла вела велику громадську роботу. Протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради Дитвидаву, виступала на письменницьких з’їздах і нарадах із питань дитячої літератури як критик і літературознавець.
Персонажі збірок 1930-х років, зокрема «Про Тарасика й Марисю» (1930) та «Ясоччина книжка» (1934), мають реальних життєвих прототипів: вони були написані для власних дітей та про них, у тому числі померлих. Автобіографічні свідчення знаходимо в неопублікованих спогадах Забіли. Скажімо, про дочку Ясочку, яка помирає 1936 року, вона згадує, описуючи свою зустріч із Корнієм Чуковським. Слідом за Ясочкою, ще до війни, вона втрачає і другу дочку, котра була прототипом Галочки‑стрибалочки з циклу «Про дівчинку Маринку».
Наталя Забіла: особисте життя
Наталя Забіла була заміжня тричі.
Першим її обранцем став письменник Сава Божко, з яким вони познайомилися в Харківському інституті народної освіти. Чоловік напівжартома називав Забілу “дворянською відщепенкою”. Сава хвалився приятелеві, мовляв, одружився з Наталею, бо не мав соціальних забобонів.
Пара жила разом кілька років. А потім розійшлися. Можливо, однією з причин цього були часті зради Сави: його навіть називали “примітивним донжуаном”.
Проте багато в чому завдяки Божко почала писати вірші українською. Вона читала їх на літературних вечорах, і поети закохувалися в її карі очі, сміливу усмішку і хлоп’ячу стрижку.
У шлюбі Божко і Забіли народився син Тарас. До речі, материнство їй далося нелегко: до народження сина і після Наталя пережила кілька викиднів.
Другим обранцем Наталії став поет Антон Шмигельський. Їх шлюб протримався не більше року: говорили, що Антон бив дружину і погано ставився до прийомного сина.
А ще через кілька років Наталя втретє вийшла заміж – за художника Дмитра Шавикіна, з яким прожила до кінця життя. У шлюбі народилася дівчинка Маринка. Після смерті чоловіка майже 20 років Наталя Забіла співала теплих материнських пісень онукам.
