Своєю поезією „Нехай підождуть невідкладні справи“ Ліна Костенко застерігає від марнотратства й пропонує вирватися зі щоденної круговерті сучасного життя, зупинитися хоч на мить і замислитися над своїм життям.
“Нехай підождуть невідкладні справи” читати
Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.
А ми минаєм… ми минаєм… так-то…
А час — це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так… і в цьому вся трагічність.
Час — не хвилини, час — віки і вічність.
А день, і ніч, і звечора до рання —
це тільки віхи цього проминання.
Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі, —
дивися: Час, великий диригент,
перегортає ноти на пюпітрі.
“Нехай підождуть невідкладні справи” аналіз
Автор – Ліна Костенко
Жанр – ліричний вірш
Лірика – філософська
Тема – роздуми над сенсом буття, над своїм місцем у житті.
Ідея – заклик цінувати життя та насолоджуватися кожним моментом
Доповнити аналіз твору “Нехай підождуть невідкладні справи” Ліни Костенко ви можете через форму коментарів.
Функціональний тип мовлення: розповідь; стиль: художній; підстиль: ліричний