“Ніч… а човен – як срібний птах!.. ” аналіз допоможе дізнатися, яка тема, ідея, провідний мотив, вид лірики, художні засоби, образи-символи вірша. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.
“Ніч… а човен – як срібний птах!.. ” аналіз (паспорт)
Автор – Євген Плужник
Рік написання – 1933
- Рід літератури – лірика
- Вид лірики – філософсько-пейзажна
Збірка – «Рівновага»
Напрям – романтизм
Тема – зображення чарівної картини місячної ночі над рікою;
Ідея – висвітлення гармонійного поєднання різних вимірів, граней буття, мікрокосму і макрокосму.
Основна думка – світ такий глибокий і незбагненний, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити: «О, який же прекрасний ти, Світе єдиний».
Провідний мотив – захоплення красою Всесвіту.
Віршовий розмір – чотиристопний ямб
Римування – перехресне
Емоційний темпоритм створюють не лише рима, а і своєрідні розділові знаки. Три крапки вжито 5 разів (у вірші всього 8 рядків!), ними поет передає глибоке внутрішнє хвилювання героя. А знаки оклику створюють атмосферу піднесеності й тихої урочистості.
Художні засоби вірша “Ніч… а човен – як срібний птах!.. ”
- риторичне звертання:Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!; О, який же прекрасний ти, Світе єдиний.
- епітети: срібний птах, по сяйних світах, малий ненадійний човне;
- порівняння:човне-як срібний птах
- метафори – горять свiти, не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).
- інверсія – свiте єдиний;
- полісиндетон: І над нами, й під нами горять світи. І внизу, і вгорі глибини.
- риторичні оклики: Що слова, коли серце повне! Ніч… а човен — як срібний птах!
Образи-символи твору “Ніч… а човен – як срібний птах!.. ”:
Образи у вірші: світ, човен, серце, птах.
Човен у поезії “Ніч… а човен – як срібний птах..” символізує людську долю, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту. Човен уподібнюється до срібного птаха, стає другим «я» митця. Герой захоплений красою Всесвіту, почувається в ньому, як вільний птах серед безмежжя. Ліричний герой вірша “Ніч.. а човен” просить човна не поспішати, бо, з одного боку, хоче насолодитися красою, а з іншого — усвідомлює, що світ мінливий, невідомо, що чекає на нас завтра, тому треба пливти по життю спокійно, смакуючи його кожну мить. У цьому проявляється вітаїстичне (життєствердне) світобачення митця.
“Ніч… а човен – як срібний птах!.. ” вірш читати
Ніч… а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
…Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи…
І внизу, і вгорі глибини…
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!