Образи-символи у творі М. Вороного «Євшан-зілля» допомагають читачам поринути у твір та зрозуміти його головну думку. Що символізує євшан-зілля для кожного з персонажів розглянемо нижче.
«Євшан-зілля» образи-символи у творі
Поема «Євшан-зілля» Миколи Вороного – авторська інтерпретація легенди з Іпатіївського літопису.
Слово «євшан» за походженням тюркське і називає степову запашну рослину з червоним або пурпуровим цвітом.
Автор змальовує символічні образи:
Євшану – зілля. Для кожного з героїв поеми євшан має своє значення: для старого хана то символ батьківської любові, продовження роду та останньої надії; для його сина – ліки від безпам’ятства, повернення до рідного коріння, вияв духовного зв’язку з батьківщиною та проявом національної ідентичності, зв’язку з рідним краєм; для співця – вірність рідній землі, божий дар словом, піснею доносити любов до неї іншим; для ліричного героя твору – символ рідного краю, чудодійна сила спроможна повертати історичну пам’ять народу, національне самоусвідомлення, пробуджувати роздуми над вчинками синів та дочок, «котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали».
Євшан-зілля — це символ пам’яті, рідної землі, Батьківщини.
Чужини. Вона руйнує людську особистість, позбавляючи зв’язку із родовою пам’яттю;
Рідної землі. Символ сили і твердості духу людини та народу.
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
