Вірш П. Тичини Одчиняйте дверi…
є реальним відгуком на реальні події буремного часу, автор намагався осмислити соціально-політичну суть подій. Аналіз вірша “Одчиняйте двері” чи літературний паспорт допоможути зрозуміти думки поета.
“Одчиняйте двері” аналіз вірша (паспорт)
Автор – Павло Тичина
Рік написання – 1918
Жанр – ліричний вірш
Вид лірики – громадянська лірика.
Тема – зображення за допомогою художніх образів української революції.
Ідея – піднесеня ідеалізованого образу революції.
Провідний мотив вірша «Одчиняйте двері» — ставлення героя до кривавого монстра революції як до нареченої.
“Одчиняйте двері” художні засоби
- епітети: «голуба блакить», «неридані сльози»;
- метафори: «очі, серце і хорали стали, ждуть», «одчинились двері»;
- гіпербола «всі шляхи в крові»;
- рефрен: «одчиняйте двері», «одчинились двері»;
- риторичні оклики: «Одчиняйте двері — наречена йде!», «Одчинились двері — голуба блакить!», «Одчинились двері — горобина ніч!», «Одчинились двері — всі шляхи в крові!»
Композиція твору. Вірш містить дві строфи — 14 рядків, що починаються рефреном «Одчиняйте двері — одчинились двері». Закінчуються строфи двома рядками, що складаються з одного слова.
Образи твору:
- двері;
- голуба блакить;
- очі, серце і хорали;
- горобина ніч;
- криваві шляхи;
- неридані сльози.
Символи:
- горобина ніч — символ грізного наростання чогось страшного;
- сльози — символ плачу й жалоби;
- голуба блакить — надія на краще майбугнє;
Віршовий розмір: тристопний хорей з усіченими стопами та пірихієм.
Вірш Тичини “Одчиняйте двері” пронизаний очікуванням соціальних змін.
В основі твору — різке, раптове й несподіване протиставлення. Усе тут — для вираження трагічного переживання катастрофізму буття.
У творі є риси експресіонізму: суб’єктивізм, мотив розчарування (у його трагедійному розкритті), фрагментарність, символіка і гротеск — неприродне поєднання-протиставлення в одній картині «світла» й «темряви».
Цей вірш поєднує мрію й гірке розчарування. Це відгук на випробування й утрати часів визвольних змагань: замість очікуваної близької й ідеальної «голубої блакиті» — страхітлива «горобина ніч» та неминучі в часи революційної боротьби жертви — «шляхи в крові».
“Одчиняйте двері” Павло Тичина
А. Ніковський вважав, що цей твір Тичини – це «найкращий вірш нашої поезії про українське відродження, про перші наші ясні сподіванки й почуття національного щастя та дальші соціальні й політичні бурі, анархію, кров».
Автор аналізу – Гнатюк Юлія
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua.
