Олесь Бабій біографія та цікаві факти з життя українського поета та літературознавця розкажуть про його творчість та особисте життя. Найбільш відомий твір – гімн ОУН «Зродились ми великої години».
Олесь Бабій біографія скорочено
Олесь Бабій народився у заможній, багатодітній селянській родині 17 березня 1897 року в селі Середня, Калуський район, Івано-Франківська область. Після закінчення парафіяльної однорічної школи в селі, хлопчик виявляє бажання навчатись далі. Батьки, побачивши цю жагу, навіть продають поле. І все заради того щоб син продовжив навчання в чотирикласній Войниівській школі, а потім у Стрийській гімназії. Його юнацькі роки припали на складний період боротьби за українську державність.
Перша світова війна прийшла на українську землю 1914 року. Тоді 17-річний Олесь записується до Українських Січових Стрільців та стає на захист України, ведучи боротьбу проти російської армії. Після того, як він перехворів на пневмонію, був звільнений від проходження фронтової служби.
Коли розпалась австрійська монархія він Бабій знову стає до лав армії. В 1919 року його підрозділ об’єднується з Армією УНР Петлюри та Олесь бере участь у зачистці київського Правобережжя від більшовиків. Після походу на Київ його беруть у полон, але він тікає.
Вперше Олесь Бабій почав писати під псевдонімом «Хмелик». Його вірш «На Київ!» було опубліковано в газеті «Стрілецька думка» від 5 жовтня 1919 року. Поразка національно-визвольного призвела до життя в міграції. Спочатку була Чехія, потім Словаччина. Далі Львів. Саме тут він зайнявся літературною та журналістською роботою, працюючи у місцевих газетах.
За 18 років копіткої літературної праці у нього вийшло 6 збірок поезій і 5 збірок прози. Сучасники називали його письменником нового покоління. З 1925 року починає тісно співпрацювати з Організацією українських націоналістів, увійшовши до складу редакційної колегії журналу «Національна думка».
Згодом Бабій стає учасником І Конгресу українських націоналістів 1929 року. За поширення антипольських настроїв та участь у цьому заході польська влада звинувачує його в державній зраді. В листопаді 1931 року Олеся арештовують та виносять вирок – чотири роки ув’язнення в Дрогобицькій в’язниці.
Поки він перебував під слідством, то пише «Марш націоналістів» або «Зродились ми великої години». Його надрукували в 1932 році в журналі «Розбудова нації». Того ж року марш було затверджено гімном організації ОУН.
Після в’язниці працює шкільним інспектором та вчителем в Холмі. Німці окуповують Україну і Бабій повертається до рідного села. В останнє він побував там 1944 року: наступала радянська армія і Олесь розумів, що життя з новим режимом не вдасться.
Після Другої світової війни Олесь Бабій опинився в еміграції. Спочатку проживав у Німеччині (в Карльсфельдi та Мюнхенi), а згодом переїхав до США, оселившись у Чикаго. Там він продовжував літературну діяльність, виступав на українських культурних заходах, співпрацював із діаспорними виданнями, редагував український часопис місцевого університету.
Не стало Олеся Бабія 2 березня 1975 року. Останніми його словами були: «Прощай, Україно і моя Родино».
Олесь Бабій: цікаві факти:
- Олесь Бабій є автором пісні *”Зродились ми великої години”*, яка стала офіційним гімном Організації українських націоналістів (ОУН).
- У 17 років долучився до Легіону Українських Січових Стрільців, а потім служив в Українській Галицькій Армії.
- Разом з іншими молодими талановитими поетами, такими як Роман Купчинський, Василь Бобинський та Юрій Шкрумеляк, Бабій створив літературне об’єднання “Митуса”. Ця група відіграла важливу роль у розвитку української поезії того часу.
- Олесь Бабій був доктором філософії. Він захистив дисертацію в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова в Празі.
- Після Другої світової війни Бабій був змушений емігрувати через переслідування радянською владою.
- Деякий час після війни поет жив у таборах для переміщених осіб у Німеччині, де продовжував творчу діяльність.
- Більше 20 років прожив у США. У 1950-х роках він переїхав до Чикаго, де жив до самої смерті.
- Протягом радянської доби творчість Олеся Бабія була заборонена і маловідома. Лише після здобуття Україною незалежності його поезія знову зазвучала і стала популярною.
- Існує інформація, що Олесь Бабій був одружений, але деталі його сімейного життя залишаються невідомими.
- Після еміграції в рідному селі Бабія вважали загиблим. В 1968 році прийшов лист із Чикаго, в якому він повідомив своїй племінниці, що живий та перебуває в еміграції. В 1975 році Олесь знову пише рідним: говорить, що уже на пенсії, а через стан свого здоров’я мабуть уже не здійснить свою мрію – відвідати Україну.
- Коли ховали великого українського поета, на труну поклали грудку землі із рідного села.
Літературна творчість
Творчий доробок Бабія – це важливий внесок у розвиток української літератури, збереження національної ідентичності та популяризацію ідеї свободи й державності України.
У 1920-х і 1930-х роках Бабій активно писав і публікувався. Його творчість поєднувала патріотизм, глибокий ліризм і філософські роздуми про долю України. Особливо відома його пісня “Зродились ми великої години”, яка стала гімном ОУН (Організації українських націоналістів).
Окрім поезії, він також писав публіцистику, драматургію та здійснював переклади світової літератури українською мовою.
Твори:
- поетичні збірки: «Ненависть і любов» (1921), «Поезії» (1923), «Прамати» (1923), «Під шум Прута» (1923), «За щастя оманою» (1930), «Перехрестя» (1930), «Остання офіра цісареві» (1937), «Пожнив’я» (1939), «Світ і людина» (1947);
- поеми «Гуцульський курінь» (1927), «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956);
- збірки малої прози «Шукаю людини» (1921), «Гнів» (1922); повістей «Перші стежі» (1931), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938);
- драматичні твори «Родинна тайна», «Воєнна любов», «Олена Степанівна» (1966);
- досліджень про творчість Маркіяна Шашкевича, Юрія Федьковича, Богдана-Ігоря Антонича та інших письменників.
