«Ой чий то кінь стоїть» аналіз пісні – тема, ідея, жанр, художні засоби
«Ой чий то кінь стоїть» аналіз пісні
Українська народна пісня – художні фольклорні твори українського народу, які передаються з покоління в покоління. Чудовим зразком народної автентичності є «Ой чий то кінь стоїть».
За жанром: історична пісня.
Автор: анонімний.
Віршовий розмір: тристопний ямб.
Мотив: кохання.
Тема: зображення зародження нового почуття між козаком і молодою красунею дівчиною.
Ідея: возвеличення сили людського кохання.
Художні засоби:
- Епітети – сива гривонька; біле личенько.
- Метафора – як сонечко зійде, кохання відійде.
- Звертання – подай же, дівчино, подай же гарная.
- Анафора – сподобалась мені…содобалась мені; бодай же я була…бодай же я була; як сонечко зійде…як сонечко зійде.
Пісня «Ой чий то кінь стоїть» – історична й фольклорна традиція українського народу. В кожному рядку відчувається дух минулого. Є перлиною не тільки української, а й білоруської й польської творчості.
«Ой чий то кінь стоїть» текст пісні
Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.
Не так та дівчина,
Як біле личенько.
Подай же дівчино,
Подай же гарная
На коня рученьку.
Дівчина підійшла,
Рученьку подала.
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була
Кохання не знала.
Кохання-кохання
З вечора до рання.
Як сонечко зійде,
Як сонечко зійде
Кохання відійде.
